Кримінальний кодекс України (KК України). Науково-практичний коментар.

1. Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Коментар:

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є порядок несення бойового чергування. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя та здоров'я особи, власність, інші блага.

2. Злочин з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у виді порушення відповідних правил несення бойового чергування (бойової служби), суспільно небезпечними наслідками у виді тяжких наслідків і причинним зв'язком між зазначеними діяннями і наслідками.

Бойове чергування є виконанням бойового завдання, яке здійснюється черговими силами і засобами, призначеними від військових частин, з метою своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та забезпечення безпеки України. У Військово-Морських Силах України бойове чергування є найвищою формою підтримання бойової готовності у мирний час.

Порушення правил несення бойового чергування можуть полягати в невиконанні командиром військової частини, його заступниками чи іншими особами за їхнім дорученням обов'язку щодо проведення перевірки несення бойового чергування, у відданні командиром чергових сил і засобів особовому складу наказів, що відволікають його від виконання обов'язків несення бойового чергування, у передачі військовослужбовцями особового складу чергової зміни під час несення бойового чергування будь-кому, хоча б тимчасово, виконання своїх обов'язків без дозволу командира чергових сил і засобів, у відволіканні їх на справи, не пов'язані з виконанням зазначених обов'язків, у самовільному залишенні бойового поста чи іншого місця несення бойового чергування тощо.

Порушення правил несення бойового чергування, поєднане з порушенням порядку використання повітряного простору України (здійснення несанкціонованих пусків ракет, стрільби тощо), якщо це спричинило відповідні тяжкі наслідки, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 282 і 420.

Тяжкими наслідками порушення правил бойового чергування (бойової служби) мають визнаватися серйозні наслідки для державної безпеки України, запобігання яким є призначенням бойового чергування (бойової служби). Це, зокрема: невідбиття ударів засобів повітряного нападу по важливих державних об'єктах, безпосереднє прикриття яких здійснюється черговими силами; неприпинення порушення державного кордону України повітряними суднами збройних формувань інших держав (а саме тими, які не виконують команд (сигналів), що подаються черговими літаками-перехоплювачами (вертольотами), або застосовують зброю); неприпинення протиправних дій повітряних суден у повітряному просторі України, які використовуються з метою здійснення терористичного акту; непримушення до посадки захоплених (викрадених) повітряних суден України; незабезпечення виконання покладених на Збройні Сили України завдань щодо відсічі можливій збройній агресії проти України; незабезпечення недоторканності повітряного простору та підводного простору в межах територіального моря України; виведення з ладу бойової техніки, що унеможливило чи значно ускладнило подальше виконання частиною чи підрозділом бойових завдань.

3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець (військовозобов'язаний під час проходження зборів), який належить до складу чергових сил бойового чергування, тобто до бойових обслуг, чергових змін пунктів управління, сил і засобів бойового забезпечення та обслуговування.

4. Суб'єктивна сторона характеризується умислом або необережністю до діяння і необережністю до тяжких наслідків.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. 2 ст. 420).

* * * 

Статут внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. (розділ 9).