Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Страхувальник зобов'язаний по кожному відправленню вантажу, що підпадає під дію генерального поліса, повідомити страховику всі необхідні відомості негайно після їх отримання, зокрема найменування судна, на якому перевозиться вантаж, шлях прямування вантажу і страхову суму. Страхувальник не звільняється від цього обов'язку, навіть якщо він отримає відомості про відправку після доставки вантажу на місце призначення у непошкодженому стані.

При неповідомленні або несвоєчасному повідомленні страхувальником необхідних відомостей страховик вправі відмовити у відшкодуванні збитків за відповідними вантажами. При цьому за страховиком зберігається право на страхову премію, яку він міг би одержати, якщо страхувальник не доведе, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення відомостей не може бути поставлено йому за провину.

Якщо страхувальник умисно повідомив відомості несвоєчасно або не повідомив їх зовсім чи умисно неправильно позначив вантаж або страхову суму, страховик має право відмовитися від страхування за генеральним полісом. При цьому за страховиком зберігається право на страхову премію, яку він міг би одержати у разі сумлінного виконання у повному обсязі страхувальником договору морського страхування. 

Коментар:

Частиною 1 коментованої статті визначається перелік відомостей, які страхувальник повинен повідомити страховику по кожному відправленню вантажу, що підпадає під дію генерального полісу. Вказаний в цій статті перелік обов'язкових відомостей не є вичерпним, оскільки в генеральному полісі можуть визначатися й інші відомості, які повинен сповістити страхувальник (наприклад, вид вантажу, спосіб перевезення вантажу, дата виходу судна з порту, інформація про перевізні документи тощо). Вказану в генеральному полісі інформацію страхувальник повинен надіслати страховику в письмовій формі до відходу судна або іншого транспортного засобу. У випадку, якщо певні відомості стали відомі страхувальнику пізніше, він повинен також негайно сповістити про них страховика.

Оскільки, перераховані вище відомості стосуються вже застрахованих вантажів, що підпадають під дію генерального полісу, будь-якого схвалення дій страхувальника з боку страховика не вимагається. Такі відомості необхідні страховику виключно для підрахунку страхової суми, страхової премії та страхового відшкодування.

Частиною 2 та 3 ст. 254 визначаються правові наслідки невиконання страхувальником обов'язку щодо надання інформації, яка передбачена ч. 1 даної статті і залежить від ступеню вини страхувальника. Частина 2 коментованої статті передбачає правові наслідки внаслідок необережності страхувальника, а ч. 3 - внаслідок умислу страхувальника. При умислі страхувальника страхувальник має право відмовитися від страхування за генеральним полісом зберігаючи при цьому право на отримання повної суми страхової премії. Якщо дії страхувальника мають характер необережності, страховик має право відмовити у відшкодуванні збитків за відповідними вантажами, при цьому в цілому генеральний поліс залишається діючим.