Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 42. Умови відбування покарання у виді виправних робіт
1. Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути наданий після перевірки обґрунтованості заяви засудженого та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість його працевлаштування.
2. Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання.
3. Час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.
4. Засудженим забороняється без дозволу кримінально-виконавчої інспекції виїжджати за межі України.
5. Стосовно особи, яка стала непрацездатною після постановлення вироку суду, кримінально-виконавча інспекція вносить подання до суду про заміну виправних робіт штрафом.
6. Стосовно особи, яка після постановлення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча інспекція вносить подання до суду про звільнення такої особи від відбування покарання.
Коментар:
Стаття, що коментується, визначає умови відбування покарання у виді виправних робіт. Покарання у виді виправних робіт відбувається на підприємстві незалежно від форми власності за місцем роботи засудженої особи. Виправні роботи у відповідності до ст. 31 Кодексу України про адміністративні правопорушення відбуваються за місцем постійної роботи правопорушника.
Вирок суду приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.
Основними засобами виправлення і виховання осіб, засуджених до ВР, є суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, виконання порядку відбування покарання, загальноосвітнє та професійно-технічне навчання, громадський вплив та контроль за їхньою поведінкою відповідно до вимог КВК України. Щодо неповнолітніх забезпечується належний нагляд за їх поведінкою, трудовою дисципліною та одержанням ними виробничої кваліфікації.
Вирок суду, який набрав законної сили, інше рішення суду стосовно осіб, засуджених до ВР, приводяться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання ними законної сили або звернення їх до виконання (ч. 4 ст. 41 КВК України).
Документом, що підтверджує наявність підстав для притягнення засудженої особи до відбування ВР, є копія вироку (постанови, ухвали) суду та розпорядження про його виконання, які завірені підписом судді та печаткою.
У необхідних випадках до копії вироку суду додаються:
- при заміні вироку - копія постанови (ухвали) суду;
- при заміні обмеження волі або позбавлення волі ВР на підставі ст. 82 КК України - копія постанови (ухвали) суду;
- при застосуванні акту помилування у разі заміни покарання або його невідбутої частини ВР на підставі ст. 85 КК України - копія розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування;
- при заміні покарання або його невідбутої частини ВР у зв'язку з законом України про амністію на підставі ч. 3 ст. 86 КК України - копія постанови (ухвали) суду.
У день надходження до інспекції копії вироку (постанови, ухвали) суду стосовно особи, засудженої до покарання у виді ВР, дані про неї заносяться до журналу обліку осіб, засуджених до ВР. У такому самому порядку реєструються особові справи, що надійшли з іншої інспекції.
Якщо в копіях документів, перелічених у пунктах 4.2, 4.3 Інструкції, виявлено неточності, що перешкоджають виконанню покарання, то працівник інспекції протягом 3-х днів направляє до суду, який виніс дане рішення, та прокуророві інформацію про виявлені неточності.
При одержанні на особу, яка відбуває ВР, копії вироку суду за новий злочин, у якому відсутні відомості про наслідки відбування покарання за першим вироком, інспекція негайно письмово інформує відповідного прокурора АР Крим, області, міст Києва чи Севастополя, апеляційний суд та суд, який виніс дане рішення, з метою вирішення питання про призначення засудженій особі остаточного покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 413 КПК України та ст. 71 КК України. При цьому до вирішення зазначеного питання судом виконання першого вироку не припиняється.
До суду, який виніс вирок (постанову, ухвалу), інспекція у 10-денний термін надсилає повідомлення про прийняття вироку до виконання. У разі заміни невідбутої частини покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі покаранням у виді ВР повідомлення у такий самий термін надсилається до установи виконання покарань, з якої засуджену особу було звільнено.
На осіб, яким невідбутий строк обмеження або позбавлення волі замінено виправні роботи, адміністрація установи виконання покарань направляє до підрозділу інспекції за обраним місцем проживання засудженою особою 2 копії вироку та постанови суду, підписку засудженої особи про явку до інспекції в 3-денний термін після прибуття, а також довідку, у якій вказано дані на засуджену особу, дата звільнення та дані про рідних.
Після реєстрації в інспекції копій зазначених вище документів на кожну засуджену особу заповнюється облікова картка та заводиться особова справа. Облікова картка зберігається в особовій справі у конверті.
В особовій справі містяться копія вироку (постанови, ухвали) суду та матеріали, що свідчать про відбування покарання засудженою особою. Матеріали підшиваються у хронологічному порядку, нумеруються та заносяться до опису документів, які знаходяться в її особовій справі.
Особові справи розміщуються в алфавітному порядку і зберігаються в спеціально відведеному для цього місці, яке після закінчення робочого дня зачиняється і опечатується.
Порядковий номер особової справи, облікової картки та номер, за яким у журналі зареєстровано копію вироку (постанови, ухвали) суду, мають збігатися.
Про взяття засудженої особи на облік інспекція у 10-денний термін повідомляє орган внутрішніх справ за місцем проживання засудженої особи для проведення з нею необхідних індивідуально-профілактичних заходів та направляє сторожову картку до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Якщо засуджений перебуває на військовому обліку та підлягає призову на строкову військову службу, то до військкомату за місцем проживання засудженого в 10-денний термін направляється повідомлення.
Документами персонального обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт, є: журнал обліку осіб, засуджених до покарання у виді виправних робіт (прошитий, пронумерований, скріплений печаткою та зареєстрований у книзі обліку журналів), облікова картка та особова справа.
Особи, засуджені до покарання у виді виправних робіт перебувають на обліку в тому підрозділі інспекції, на території обслуговування якого розташована бухгалтерія та адміністрація підприємства. Якщо засуджена особа перебуває на обліку в одному підрозділі інспекції, а фактично працює на території обслуговування іншого підрозділу, то працівник інспекції надсилає доручення до підрозділу інспекції за місцем роботи, в якому вказує всі необхідні відомості з проханням здійснити перевірку за місцем роботи та скласти про це відповідний акт. Такі доручення виконуються протягом 15 днів з дня отримання.
Непрацюючі засуджені особи беруться на облік підрозділу інспекції за місцем проживання. При працевлаштуванні таких осіб вони передаються на облік до підрозділу інспекції, на території якого знаходиться підприємство.
Стосовно осіб, які вибули до закінчення строку відбування покарання з території, що обслуговується підрозділом інспекції, у зв'язку зі зміною місця роботи, надсилається повідомлення до підрозділу інспекції за новим місцем роботи засудженої особи.
Особові справи, копії облікових карток (завірені підписом начальника підрозділу інспекції та скріплені печаткою) пересилаються через канцелярію територіального органу управління ДДУПВП на запит підрозділу інспекції за новим місцем роботи засудженої особи.
Про одержання особової справи та копії облікової картки працівник підрозділу інспекції за новим місцем роботи засудженої особи в 3-денний термін надсилає підтвердження до підрозділу інспекції, який надіслав документи.
Після отримання підтвердження засуджена особа знімається з обліку, про що робиться відповідний запис у журналі обліку.
У разі звільнення засудженої особи з роботи працівник підрозділу інспекції, на обліку якого вона перебуває, здійснює заходи щодо її працевлаштування.
При виконанні покарання у виді ВР як адміністративного стягнення повідомлення до військкомату не направляється.
У 10-денний термін після взяття засудженої особи на облік, звільнення від відбування покарання, а також після його відбуття інспекція направляє сповіщення до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в АР Крим, м. Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті.
Після оформлення у встановленому вище порядку документів стосовно осіб, засуджених до покарання у виді ВР, працівник інспекції не пізніше 10-денного терміну з дня реєстрації копії вироку (постанови, ухвали) суду, заздалегідь уточнивши місце роботи засудженої особи, направляє на підприємство копію вироку та повідомлення про щомісячне відрахування визначеної судом частини заробітної плати і перерахування утриманої суми в дохід держави.
Кожну засуджену особу після взяття на облік негайно викликають до інспекції на співбесіду (неповнолітні - з батьками або особою, яка їх заміняє), під час якої їй роз'яснюються порядок та умови відбування ВР, заходи заохочення та стягнення, які можуть бути до неї застосовані, відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що у засудженої особи відбирається підписка, у якій вона власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до виправних робіт. Крім цього, засуджена особа заповнює анкету.
Якщо при уточненні місця роботи засудженої особи з'ясується, що на час звернення вироку до виконання вона не працює, засуджена особа дає письмове пояснення, у якому вказує причину звільнення з роботи. Засудженій особі видається направлення до відповідного центру зайнятості населення і встановлюється строк для працевлаштування 15 днів та роз'яснюється, що вона не має права відмовитися від запропонованої роботи чи перекваліфікації. Якщо засуджена особа без поважної причини не працевлаштувалася в установлений термін і не стала на облік у центрі зайнятості населення, то вона викликається до інспекції і дає письмове пояснення про причини ухилення від відбування покарання. Засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. У разі подальшого ухилення від відбування покарання від засудженої особи відбирається письмове пояснення, виноситься письмове застереження у виді попередження та надається ще 10 днів для працевлаштування.
Якщо засуджена особа без поважної причини не працевлаштувалась у установлений термін і не стала на облік у центрі зайнятості населення, працівник інспекції, узявши довідку про це з відповідного центру зайнятості, надсилає подання, копію вироку та матеріали, які свідчать про ухилення від відбування покарання, прокуророві для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України. Копії цих документів долучаються до особової справи засудженої особи.
Особи, засуджені до ВР, залишаються працювати на тому підприємстві, на якому вони працювали до засудження (на тій самій посаді чи роботі). Переведення вказаних осіб на іншу посаду чи роботу здійснюється на підставах, передбачених законодавством про працю, за винятком обмежень, установлених вироком суду та кримінально-виконавчим законодавством.
У період відбування покарання у виді виправних робіт засудженим особам забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без письмового дозволу інспекції.
Працівники інспекції перевіряють обґрунтованість заяви засудженої особи про звільнення з роботи за власним бажанням та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість її працевлаштування, виносять постанови про дозвіл або відмову у звільненні. Винесене рішення працівника інспекції засуджений може оскаржити його у вищого керівництва.
Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання (ч. 2 ст. 42 КВК України).
Початком строку відбування покарання у виді ВР є день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженої особи, але не раніше ніж вирок набрав чинності (ч. 1 ст. 43 КВК України).
Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджена особа працювала і з її заробітку провадилося відрахування.
Число днів, відпрацьованих засудженою особою, має бути не менше за число робочих днів, які припадають на кожний місяць встановленого судом строку покарання.
Обчислення строку відбування покарання проводиться на підставі відомостей про роботу засудженої особи на підприємстві, які кожного місяця надсилаються власником підприємства до інспекції.
У відомостях зазначаються кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженою особою робочих днів, кількість і причини невідпрацьованих нею днів згідно з графіком, кількість днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності та з інших причин, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду. Такі відомості підписуються керівником підприємства та бухгалтером і скріпляються печаткою.
У разі, коли засуджена особа працює у приватного підприємця, у якого відсутні бухгалтер та печатка, такі відомості можуть бути надані тільки за підписом приватного підприємця. У такому випадку після взяття на облік засуджена особа подає до інспекції копію трудового договору (трудовий договір обов'язково укладається в письмовій формі і в тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи реєструється в державній службі зайнятості за місцем проживання роботодавця (ст. 24 Кодексу законів про працю України) та у відділі реєстрації фізичних осіб державної податкової інспекції).
Якщо кількість днів, які зараховуються у строк відбування покарання в даному місяці, перевищує кількість робочих днів за графіком, то в строк відбування покарання зараховується один календарний місяць.
Якщо засуджена особа не відпрацювала необхідної кількості днів і відсутні підстави, встановлені КВК України для заліку невідпрацьованих днів у строк покарання, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання засудженою особою призначеної кількості робочих днів.
У строк відбування ВР також зараховується:
- час, протягом якого засуджена особа не працювала з поважних причин і за нею відповідно до закону зберігалася заробітна плата;
- час, коли засудженій особі не надавалася робота на підприємстві через її відсутність, що підтверджується наказом по підприємству (або витягом з нього) за підписами керівника та бухгалтера, скріпленими печаткою;
- час, протягом якого засуджена особа перебувала на обліку в державній службі зайнятості і їй було надано статус безробітної, що підтверджується відповідною довідкою щокварталу;
- час, протягом якого засуджена особа перебувала під вартою у зв'язку з учиненням злочину, за який відбуває виправні роботи. У строк відбування виправних робіт зараховується 1 день ув'язнення за 3 дні ВР відповідно до ч. 4 ст. 338 КПК України.
У строк відбування покарання не зараховується:
- час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або діями, пов'язаними з ними, грубим порушенням правил техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень;
- час відбування адміністративного стягнення у виді арешту або ВР;
- час тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування ВР у випадках, коли вина в учиненні злочину доведена у встановленому законом порядку;
- час відбування засудженими особами покарання у виді ВР зараховується в загальний стаж роботи, запис до трудової книжки про відбуття строку покарання не вноситься (ч. 3 ст. 42 КВК України).
Відрахування відповідно до вироку суду із заробітної плати засудженої особи починаються з наступного дня після надходження копії вироку та повідомлення на підприємство, але не раніше, ніж вирок набрав законної сили (ч. 2 ст. 45 КВК України).
Відрахування провадяться з усієї суми заробітку засудженої особи, без виключення з цієї суми податків та інших платежів і незалежно від наявності претензій до засудженої особи за виконавчими документами, за кожний відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати (ч. 2 ст. 45 КВК України).
Якщо засуджена особа працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати (сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах тощо), то відрахування провадяться у міру її нарахування.
При проведені відрахувань із заробітку засуджених осіб у цей заробіток включається як грошова, так і натуральна частина їх прибутків. Натуральна частина прибутків, утримана із засуджених осіб, залишається в розпорядженні підприємств, а її вартість за державними закупівельними цінами перераховується в дохід держави.
Якщо засуджена особа працює за сумісництвом на кількох підприємствах, то відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи в розмірі, установленому вироком суду, у зазначеному вище порядку (ч. 2 ст. 45 КВК України).
Якщо засуджена особа, яка відбуває виправні роботи, призивається на військові збори, то відрахування провадяться із заробітку, який нараховується їй за місцем роботи.
Відрахування не провадяться з грошової допомоги, яка одержана в порядку загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які виплачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та з інших компенсаційних виплат (ч. 3 ст. 45 КВК України).
Утримані в дохід держави із заробітку засуджених осіб кошти підприємством перераховуються до державного бюджету через банківські установи України.
Якщо засуджена особа працює у приватного підприємця, у якого немає бухгалтера та розрахункового рахунку в банку, то утримані кошти із заробітку засудженої особи можуть пересилатись у дохід держави приватним підприємцем особисто через будь-яку установу банку (наприклад Ощадбанку), а документи, що свідчать про це, подаються ним після сплати до інспекції і долучаються до особової справи.
Якщо засуджена особа є сама приватним підприємцем або фермером, то сума щомісячних утримань визначається виходячи з прогнозованого прибутку. Кінцевий розрахунок здійснюється за підсумками року, виходячи з розміру отриманого нею прибутку. Відомості про отриманий прибуток інспекція запрошує у податкових органах за місцем проживання засуджених осіб і долучає їх до особової справи.
Одержання утриманих коштів готівкою забороняється.
Працівники інспекції щомісяця відвідують установи казначейств з метою отримання виписок з поточних рахунків та копій платіжних доручень.
Отримані дані звіряються з відомостями, що надходять з бухгалтерій підприємств, і заносяться до облікової картки засудженої особи. Самі ж відомості, копії платіжних доручень та виписок з поточних рахунків підшиваються до особової справи засудженої особи.
З метою виявлення засуджених осіб, які працюють за сумісництвом, працівник інспекції 1 раз на 6 місяців направляє запити до податкової адміністрації.
Якщо засуджена особа відбула призначений строк виправних робіт, але відрахування з її заробітної плати, через її затримку, не були вчасно перераховані в дохід держави в повному обсязі (що підтверджено розрахунковими відомостями з місця роботи засудженої особи), то така засуджена особа знімається з обліку, а його облікова картка вноситься до картотеки дебіторської заборгованості в підрозділу інспекції, де вона перебуває до того часу, доки підприємство не перерахує всіх належних коштів. При цьому інспекція інформує прокурора для ужиття заходів щодо перерахування зазначених коштів в дохід держави.
При банкрутстві підприємства, його ліквідації та реорганізації у разі відсутності правонаступника, а також при неперерахуванні підприємством зазначених коштів у дохід держави протягом 3-х років через їх відсутність, що підтверджується документально, дана заборгованість списується відповідним актом (акт складається бухгалтером і працівником інспекції та затверджується начальником територіального органу управління Департаменту). Облікова картка при цьому зберігається в архіві установлений термін. При банкротстві підприємства працівник інспекції інформує прокурора щодо ужиття заходів для погашення заборгованості через перерахування утриманих коштів у дохід держави.
Засуджені особи, які відбувають покарання у виді виправних робіт, зобов'язані:
- додержуватися встановлених порядку та умов відбування покарання;
- сумлінно ставитися до праці;
- з'являтися за викликом до інспекції;
- повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися на реєстрацію до інспекції у встановлені постановою дні;
- відмічатися в листку реєстрації;
- не виїжджати без дозволу інспекції за межі України;
- не звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу інспекції;
- не порушувати порядок і умови відбування покарання;
- виконувати встановлені обов'язки;
- не вчиняти проступки, за яких їх може бути притягнуто до адміністративної відповідальності;
- не допускати прогулів, а також порушень трудової дисципліни;
- не з'являтися на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів реєстрації щодо кожної засудженої особи окремо та контролює явку їх на реєстрацію. Періодичність явки на реєстрацію встановлюється в залежності від вчиненого злочину та ставлення засуджених осіб до відбування покарання від 1 до 6 разів у квартал, наприклад, перший та третій вівторок кожного місяця. Постанова про встановлення днів реєстрації оголошується кожній засудженій особі під підпис. Зміна періодичності реєстрації здійснюється постановою працівника інспекції.
Працівник інспекції може надавати засудженим особам дозвіл на виїзд за межі України тільки у випадках направлення їх у відрядження з місця роботи, потреби проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки), що обов'язково повинно підтверджуватися документально. У таких випадках оригінали відповідних документів або їх ксерокопії долучаються до особових справ засуджених осіб.
У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України (відмову у наданні дозволу на виїзд), працівник інспекції виносить мотивовану постанову, яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.
У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені особи за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ.
Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені (ч. 6 ст. 41 КВК України).
Щодо особи, яка згідно з висновком лікарсько-трудової експертної комісії під час відбування покарання стала непрацездатною, працівник інспекції надсилає до суду подання, особову справу та зазначений вище висновок про заміну покарання у виді ВР штрафом відповідно до ч. 3 ст. 57 КК України та ч. 5 ст. 42 КВК України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.
Стосовно засудженої особи, яка після ухвали вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, працівник інспекції надсилає до суду подання (особову справу та, відповідно, завірену копію пенсійного посвідчення або завірену копію медичного висновку) про звільнення такої особи від відбування покарання відповідно до ч. 2 ст. 57 КК України та ч. 6 ст. 42 КВК України, при цьому до вирішення зазначеного питання судом відбування покарання призупиняється.
На власника підприємства за місцем відбування покарання особами, засудженими до покарання у виді виправних робіт, покладаються:
- щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування у встановленому порядку утриманої суми в дохід держави;
- додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених КВК України;
- своєчасне інформування працівників інспекції про ухилення засудженої особи від відбування покарання, переведення її на іншу роботу чи посаду, а також її звільнення;
- щомісячне інформування працівників інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженою особою робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин.
У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженої особи, а також невиконання інших вимог, передбачених ст. 44 КВК України, працівник інспекції надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно із законом. Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи.
Прокуророві направляються такі матеріали:
- подання;
- довідка працівника інспекції про допущені порушення власником підприємства при виконанні покарання у виді ВР і вжиті ним заходи;
- довідка власника підприємства про причини неперерахування утриманих коштів;
- ксерокопії розрахункових відомостей;
- інші матеріали, що засвідчують допущені порушення.
Власник підприємства стосовно осіб, засуджених до покарання у виді ВР, може застосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю. Працівник інспекції за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засудженої особи може застосовувати такі заходи заохочення:
- подання до суду матеріалів на засуджену особу щодо умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом на підставі ч. 2 ст. 46 КВК України та зарахування часу щорічної відпустки у строк відбування покарання;
- подання про умовно-дострокове звільнення засудженої особи від відбування покарання у виді виправних робіт або заміну невідбутої частини покарання штрафом готується інспекцією спільно із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх стосовно засудженої особи, яка відбула установлену КК України частину строку покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення. Подання разом з особовою справою засудженої особи надсилається для розгляду до суду за місцем відбування нею покарання (ч. 3 ст. 46 КВК України).
До особової справи засудженої особи додається характеристика на неї від власника підприємства. Викладена в ній думка враховується при остаточному вирішенні питання про направлення до суду подання на засуджену особу.
Усебічно вивчивши матеріали про поведінку засудженої особи на виробництві та в побуті, ставлення до праці за період відбування покарання, інспекція надсилає до суду її особову справу та подання про умовно-дострокове звільнення.
Крім цього, до суду надсилаються такі матеріали:
- копія облікової картки (оригінал облікової картки залишається в інспекції для контролю за своєчасним перерахуванням утриманих коштів у дохід держави);
- довідка про відбутий строк покарання засудженою особою на день направлення матеріалів до суду.
Час щорічної відпустки у строк відбування покарання зараховується з урахуванням думки трудового колективу та характеристики на засуджену особу від власника підприємства.
За наявності підстав за 10 днів до надання засудженій особі щорічної відпустки працівник інспекції виносить мотивовану постанову про зарахування її часу до строку відбування покарання та про перерахування підприємством утриманих коштів із заробітку засудженої особи за час відпустки в дохід держави. Постанова про це негайно направляється на підприємство, оскільки заробітна плата за час відпустки виплачується не пізніше ніж за 3 дні до її початку (ст. 21 Закону України "Про відпустки"), а копія постанови долучається до особової справи засудженої особи.
Щорічна відпустка, незалежно від форми власності підприємства, надається строком не менше 24 днів (ст. 6 Закону України "Про відпустки"), тому в такому випадку до строку відбуття покарання зараховується 1 календарний місяць.
За порушення порядку та умов відбування покарання у виді ВР до засудженої особи може застосовуватися інспекцією застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 46 КВК України).
Перед накладенням стягнення засуджена особа дає письмове пояснення про причини допущеного порушення, яке потім долучається до її особової справи.
Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді ВР, інспекція надсилає прокуророві матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України (доставлення такого засудженого до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ). Копії цих матеріалів долучаються до особової справи засудженої особи (ч. 5 ст. 46 КВК України).
Ухиленням засудженої особи від відбування покарання у виді ВР є:
- невиконання встановлених обов'язків;
- порушення порядку та умов відбування покарання;
- вчинення проступку, за який її було притягнуто до адміністративної відповідальності;
- допущення більше 2-х разів протягом місяця прогулів, а також більше 2-х порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Порушником визнається також засуджена особа, яка не з'явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання, а також засуджена особа, яка виїхала без дозволу інспекції за межі України.
При підготовці подання прокуророві про вирішення питання щодо притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності, в ньому вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування призначеного судом покарання (кількість прогулів; час, протягом якого засуджена особа не приступила до роботи або не з'являлась без поважної причини до інспекції; заходи впливу, які застосовувалися до неї; наявність у засудженої особи адміністративних стягнень тощо).
Разом з поданням до прокуратури направляються:
- копія вироку;
- копія облікової картки (завірена підписом працівника інспекції та скріплена печаткою);
- довідка про допущені порушення і вжиті заходи впливу;
- довідка про відбутий строк покарання на день направлення подання до прокуратури;
- інші матеріали, що свідчать про ухилення засудженої особи від відбування покарання.
Виконання покарання у виді виправних робіт припиняється, і засуджені особи знімаються з обліку у зв'язку з:
- відбуттям призначеного вироком суду покарання - за наявності розрахункових відомостей про час, який було включено в строк відбування покарання, заробіток та проведені з неї відрахування. У разі наявності таких даних затримка перерахування утриманих сум не є перешкодою для зняття засудженої особи з обліку;
- засудженням за ухилення від відбування покарання у виді ВР - за наявності копії вироку, що набрав законної сили;
- амністією - за наявності постанови (ухвали) суду про застосування амністії;
- помилуванням - за наявності розпорядження Управління з питань помилування Адміністрації Президента України про виконання Указу Президента України про помилування;
- скасуванням вироку - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;
- умовно-достроковим звільненням - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;
- заміною ВР штрафом - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;
- звільненням від відбування покарання - за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;
З обліку також знімаються:
- померлі - за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів громадянського стану;
- особи, засуджені за учинення нового злочину, - за наявності копії вироку, що набрав законної сили;
- засуджені особи, які вибули з території обслуговування у зв'язку зі зміною місця роботи, - за наявності підтвердження про отримання особової справи підрозділом інспекції за новим місцем роботи.
У день закінчення строку покарання у виді виправних робіт (тобто в день отримання останніх розрахункових відомостей з підприємства), а при звільненні за іншими підставами - не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів, працівник інспекції направляє повідомлення власнику підприємства про припинення відрахувань із заробітної плати засудженої особи (ч. 6 ст. 153 КВК України) і знімає засуджену особу з обліку.
Зняття засудженої особи з обліку після відбуття покарання здійснюється за рапортом працівника інспекції, затвердженим начальником підрозділу інспекції.
Зняття засудженої особи з обліку за іншими підставами здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції.
У 10-денний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат направляється повідомлення.
У такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Про дату та підстави зняття засудженої особи з обліку робляться відповідні відмітки в журналі обліку засуджених до покарання у виді ВР, в обліковій картці та на першій сторінці обкладинки особової справи.
Засудженій особі, яка відбула призначений судом строк покарання у виді ВР, за її вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього (ч. 6 ст. 153 КВК України).