Житловий кодекс України (ЖКУ). Науково-практичний коментар.

Піднаймачі і тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання.

У разі припинення дії договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і дія договору піднайму. Піднаймач і члени його сім'ї, а також тимчасові жильці зобов'язані негайно звільнити займане жиле приміщення. У разі відмовлення вони підлягають виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загрожують обвалом, - в адміністративному порядку. Виселення провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Коментар:

1. Право користування житлом, в яке вселяються піднаймач та тимчасові мешканці, є похідним від права на нього наймача та членів його сім'ї. Незалежно від часу проживання в ньому ці особи права власності чи самостійного права користування не набувають.

Спори, як правило, виникають в тих випадках, коли піднаймачі або тимчасові мешканці оспорюють тимчасовий характер проживання і посилаються на те, що набули статусу членів сім'ї наймача. В таких випадках важливе значення мають умови, при яких відбувалось вселення, з'ясування обставин, при яких укладався договір піднайму і здійснювалась реєстрація тимчасових мешканців, чи дотриманий порядок вселення члена сім'ї наймача за ст. ст. 64, 65 ЖК.

2. До вимог про виселення піднаймачів та тимчасових мешканців строк позовної давності не застосовується, оскільки незалежно від строку проживання ці особи не набувають самостійного права на житлову площу.

3. До припинення договору найму вимагати виселення піднаймачів та тимчасових мешканців може тільки наймач. Наймодавець користується таким правом, якщо договір найму з наймачем розірвано або наймач визнаний таким, що втратив право на жиле приміщення за ст. 71 ЖК.