Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Науково-практичний коментар.

Стаття 161. Незаконний відпуск або придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів

Незаконний відпуск або незаконне придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам, установам і організаціям, при відсутності ознак розкрадання – тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Коментар:


ВАЖЛИВО
ЗАКОН ПРО БОРОТЬБУ З КОРОНАВІРУСОМ В УКРАЇНІ

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері використання паливо-енергетичних ресурсів. Зазначені відносини регулюються Законом України «Про енергозбереження».

Об'єктивна сторона правопорушення полягає у незаконному відпуску або придбанні бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам, установам і організаціям. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення цього правопорушення лише за умови, що в її діях немає ознак розкрадання (див. коментар до ст. 51 КпАП). Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій і застосовується на підприємствах та організаціях України, які займаються нафтопродуктозабезпеченням, регулюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України. Порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, гасом, маслами, мастилами регулюється Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1442. Відповідно до зазначених правових актів облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах щодо забезпечення нафтопродуктами (ППЗН), підприємствах нафтопродуктопровідного транспорту (ПНТ) та наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на автозаправних станціях (АЗС) - в одиницях об'єму. Для забезпечення достовірності і єдності вимірювань маси нафти, нафтопродуктів, а також контролю за їх якістю ППЗН, ПНТ, ДЗС повинні мати необхідне устаткування та засоби вимірювальної техніки, які допущені до застосування Держстандартом України і мають чинне тавро або свідоцтво про повірку. Кількість нафти і нафтопродуктів визначається одним із методів, які передбачені ГОСТ 26976. Засоби вимірювальної техніки, що експлуатуються, підлягають повірці, яка засвідчується свідоцтвом про повірку або відтиском повірочного тавра у паспорті засобів вимірювальної техніки. Згідно з Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка здійснюється лише особами, які атестовані органами Держстандарту як повірники. Перелік засобів вимірювальної техніки кількості нафти і нафтопродуктів та періодичність їх повірки встановлюється органами Держстандарту України. Відповідальність за комплектність і справний стан засобів вимірювальної техніки покладається на керівників підприємств та організацій, які наказом призначають осіб для здійснення щоденного контролю за засобами вимірювальної техніки.

Пально- та мастилороздавальні колонки на АЗС встановлюються таким чином, щоб покупець міг безпосередньо спостерігати за показаннями колонки під час вимірювання та видачі замовленої ним дози пального чи мастила. Показання колонки зберігаються протягом усього часу проведення розрахунку з покупцем (до замовлення іншої дози). Перед початком кожного відпуску нафтопродуктів показання лічильника разового відпуску колонки повинні обов'язково встановлюватися на нульову позначку. Якщо у покупця виникли сумніви щодо точності дози відпуску нафтопродукту колонкою, на його вимогу оператор АЗС зобов'язаний негайно перевірити її стан і у разі виявлення недоливу відшкодувати збитки покупцю і припинити подальше використання цієї колонки до проведення ремонту. На вимогу покупця оператор АЗС повинен надати книгу відгуків і пропозицій для виконання запису про несправність колонки із зазначенням її номера, дати і часу запису.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і необережності.

Суб'єктом правопорушення можуть бути як працівники підприємств щодо забезпечення нафтопродуктами, підприємств нафтопродуктопровідного транспорту, наливних та автозаправних станцій, так і громадяни.