Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 40. Відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт
1. За порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засудженого було притягнуто до адміністративної відповідальності, до нього кримінально-виконавчою інспекцією може бути застосоване застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
2. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, кримінально-виконавча інспекція надсилає матеріали прокуророві для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.
3. Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є:
невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження;
невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
4. Засуджений до громадських робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.
Коментар:
Стаття, що коментується, визначає відповідальність засуджених до покарання у виді громадських робіт. Ухилення від відбування громадських робіт, коли їх невиконання відбувається за відсутності для цього поважних причин, є злочином проти правосуддя, передбаченим ч. 2 ст. 389.
Ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; більше двох разів протягом місяця невихід на ГР без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (ч. 3 ст. 41 КВК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 КВК України працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів явки на реєстрацію та контролює періодичність явки засуджених осіб на реєстрацію. Періодичність явки на реєстрацію встановлюється постановою, яка затверджується начальником підрозділу інспекції та оголошується засудженій особі під підпис, після чого заводиться листок реєстрації.
Періодичність явки засудженої особи на реєстрацію до інспекції встановлюється від 1 до 4 разів на місяць залежно від злочину, за який її засуджено, ставлення засудженої особи до відбування покарання та праці.
З метою встановлення випадків порушення засудженими особами громадського порядку працівник інспекції контролює поведінку засуджених осіб і 1 раз на 3 місяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до адміністративної відповідальності.
Працівник інспекції направляє вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України в АР Крим, м. Києві та Київській області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі та на транспорті з метою встановлення випадків учинення засудженими особами нових злочинів. Отримані відповіді зберігаються в особових справах засуджених осіб.
За порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засуджену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженої особи застосовується застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 40 КВК України).
Ухиленням від відбування покарання вважаються:
- невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були учинені після письмового попередження;
- невихід більше двох разів протягом місяця на громадських робіт без поважної причини;
- допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця;
- поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Порушником визнається також засуджена особа, яка не з'явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання.
За кожним фактом допущеного порушення засуджена особа дає письмове пояснення, яке долучається до її особової справи. Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені (ч. 1 ст. 37 КВК України).
Стосовно особи, яка порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, працівник інспекції направляє прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України (доставка такої засудженої особи до прокуратури та до суду здійснюється працівниками органів внутрішніх справ). Копії цих матеріалів підшиваються до особової справи засудженої особи.
Прокуророві направляються такі матеріали: подання; копія вироку суду; копія облікової картки; довідка про відбутий засудженою особою час покарання (у годинах); довідка про вчинені ним порушення та вжиті інспекцією заходи впливу; пояснення засудженої особи; інші дані, що свідчать про ухилення.
У поданні вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування покарання: кількість випадків невиходу на роботу, порушення трудової дисципліни, появи на роботі в нетверезому стані і протягом якого часу вони здійснені; неявка в інспекцію за викликом без поважних причин; які не виконав обов'язки та допустив порушення порядку й умов відбування покарання; які вчинено проступки засудженою особою та чи притягувалась вона до адміністративної відповідальності; ухилення від реєстрації.