Податковий кодекс України (ПКУ). Науково-практичний коментар.

114.1. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Коментар:

1. Ця стаття визначає, що строки давності для застосування фінансових санкцій мають обраховуватись аналогічно строкам давності нарахування податкових зобов'язань.

Використовуючи правила, визначені статтею 102 Кодексу, строки давності для застосування фінансових санкцій та правила їх застосування можна визначити наступним чином.

Фінансова санкція може бути накладена не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку виконання податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом та іншими законами України, або за днем його фактичного виконання, якщо воно було виконано пізніше.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не накладає таку санкцію, платник податків вважається вільним від зобов'язання сплатити її, а спір стосовно накладення такої санкції не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Фінансова санкція може бути стягнута протягом наступних 1095 календарних днів з дня її призначення.

Аналіз статті 102 також дозволяє сформулювати і виключення, коли строк давності накладення фінансової санкції не застосовується. Попри те, що стаття 114 не містить відсилання до переліку виключень із загального правила щодо строків давності, вбачається, що виключення, передбачені п. 102.2 для строків давності для нарахування податкових зобов'язань, будуть застосовуватись і щодо строків давності для застосування фінансових стягнень із певними уточненнями.

Так, такі строки не будуть застосовуватись, зокрема, якщо податкову декларацію за період, протягом якого було вчинено податкове правопорушення, а також посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальній справі винесено рішення про її закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.

2. Визначення початку перебігу строків давності застосування фінансових санкцій як останнього дня граничного строку виконання податкового зобов'язання ідеально підходить для правопорушень, вчинених у формі бездіяльності. Граничний строк застосування фінансових санкцій за правопорушення, вчинені у формі дії, доцільніше було б обчислювати з дати вчинення такого правопорушення. Однак, стаття 102 Податкового кодексу не передбачає такої норми. Таким чином, в будь-якому випадку буде застосовуватись саме таке правило, яке визначено у цій статті Кодексу.