Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.

1. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

2. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів господарювання окремих організаційних форм некомерційної господарської діяльності визначається цим Кодексом та іншими законами.

3. У разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення цього Кодексу та інших законів, якими регулюється підприємництво.

Коментар:

1. Правовим режимом майна суб'єктів некомерційної господарської діяльності виступає право власності або право оперативного управління майном. Право власності на майно, як зазначається в ст. 134 Кодексу, є основним речовим правом у сфері господарювання. Тобто це право передбачає повноваження власника щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном. На таких суб'єктів поширюються норми законодавства про власність, зокрема норми Конституції України, Цивільного кодексу України тощо. Право оперативного управління майном у господарському законодавстві є характерним саме для суб'єктів некомерційної господарської діяльності (див. коментар до ст. 137 Кодексу). Таке право суб'єкта господарювання передбачає володіння, користування і розпорядження майном, закріпленим за власником у межах, що визначені законодавством або самим власником. Серед суб'єктів некомерційної господарської діяльності, за якими майно закріплюється на праві оперативного управління, можна виділити казенні підприємства, основною метою створення яких є забезпечення потреб держави.

Правовий режим майна суб'єкта господарювання безпосередньо впливає на організаційно-правову форму, в якій суб'єкт може існувати. Так, враховуючи вищевикладене, організаційно-правова форма суб'єкта некомерційного господарювання може визначатися власником (у випадках, коли майно належить на праві власності) або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування (у випадках, коли майно належить на праві оперативного управління). Господарським законодавством передбачена певна кількість організаційно-правових форм господарювання, які можуть бути застосовані для здійснення некомерційного господарювання з урахуванням вимог, що передбачені Господарським кодексом та іншими законами. Наприклад, Кодексом передбачена організаційна форма підприємства (ст. 62), об'єднання підприємств (ст. 118), господарського товариства (ст. 79) тощо.

2. Загальний порядок створення, державної реєстрації та припинення діяльності суб'єкта господарювання, що передбачений ст. 56 - 61 цього Кодексу, застосовується і до суб'єктів некомерційного господарювання. Проте для деяких суб'єктів некомерційної господарської діяльності, з урахуванням їх специфіки, застосовуються норми спеціального законодавства, про що вказує ч. 2 коментованої статті. Так, Законом України "Про благодійництво та благодійні організації" передбачаються особливості створення, державної реєстрації та припинення діяльності благодійних організацій. Наприклад, на відміну від інших суб'єктів господарювання, державна реєстрація яких проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті або в районній державній адміністрації, державна реєстрації благодійних організації провадиться Міністерством юстиції України або відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Спеціальним законодавством можуть визначатися й особливості діяльності певних суб'єктів некомерційної господарської діяльності. Зокрема, законодавством можуть встановлюватися вимоги щодо видів діяльності, які дозволяється здійснювати таким суб'єктам. Так, в постанові КМУ "Про затвердження переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовими частинами Збройних Сил" від 25.07.2000 р. міститься вичерпний перелік видів господарської діяльності, що можуть здійснюватися військовими частинами.

3. Як уже зазначалося (див. коментар до ст. 52), здійснення некомерційної господарської діяльності не позбавляє особу права на здійснення інших видів діяльності, зокрема підприємницької. Таким чином, як зазначає ч. 3 коментованої статті, у разі якщо господарська діяльність громадян або юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення законодавства про підприємництво. Перш за все до такої діяльності застосовуються положення глави 4 цього Кодексу, як то: принципи підприємницької діяльності, гарантії підприємництва, відповідальність суб'єктів підприємництва тощо. По-друге, у випадку здійснення суб'єктом некомерційного господарювання підприємницької діяльності на нього покладається обов'язок сплати відповідних податків та інших обов'язкових платежів, що передбачено податковим законодавством. Крім того, до таких суб'єктів застосовуються інші норми законодавства України, якими, наприклад, встановлено заборону здійснення певних видів діяльності; обов'язок отримання спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення певного виду діяльності; обов'язок отримання торгового патенту тощо.