Кримінально-виконавчий кодекс України (КВК України). Науково-практичний коментар.

Стаття 65. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі

1. З особами, які відбувають покарання у виді обмеження волі, адміністрацією виправного центру, а також власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, де працюють засуджені, і громадськими організаціями проводиться соціально-виховна робота.

2. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.

Коментар:

Стаття, що коментується, передбачає порядок проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарання у виді обмеження волі. Відповідно до чинного законодавства проведення соціально-виховної роботи з особами, які відбувають покарання у виді ОВ, є обов'язковою як для адміністрації виправного центру, так і власника підприємства або уповноваженого ним органа, де працюють засуджені, їхніми трудовими колективами і громадськими організаціями, іншими громадськими формуваннями.

Виховний вплив на засуджених здійснюється на основі психолого-педагогічних методів диференційного та індивідуального вивчення особистості засуджених з урахуванням строку покарання, персональних якостей і поведінки засуджених, обставин вчиненого злочину, закріплення досягнутих результатів.

Основною метою виховної роботи є формування і розвиток у засуджених особистих якостей і навичок, що стимулюють зацікавленість у виправленні, прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, дотримання вимог законів і прийнятих у суспільстві встановлених правил поведінки.

Для досягнення поставленої мети адміністрацією виправних центрів:

- організовується основне загальне і початкове професійне навчання, забезпечується професійна підготовка засуджених;

- створюються умови для підвищення засудженими свого загального і професійного рівнів, їх заочного навчання у навчальних закладах;

- формуються методично-виховні ради виправних центрів, основним завданням яких є збереження зв'язків засуджених з родичами, а також підтримка ініціативи громадських організацій і релігійних об'єднань, спрямованих на підготовку засуджених до життя в суспільстві після звільнення;

- активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.