Сімейний кодекс України (СКУ). Науково-практичний коментар.

1. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства.

2. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред'явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці.

3. Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

4. До вимоги про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Коментар:

Оспорювання батьківства можливе і після смерті особи, яка записана батьком. Ч. 1 коментованої статті передбачає, що якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Умовою застування цієї правової норми є настання смерті до народження дитини та подача особою за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Причому форма такої заяви та порядок її подачі регламентуються нормами Закону України "Про нотаріат" (ст. 34 Закону).

Можлива ситуація за якої особа звернулася з позовом про оспорювання батьківства за життя, але під час слухання справи померла. В такому випадку слід керуватися ч. 2 коментованої статті, згідно якої, якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред'явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. В даному випадку, позов подавався у відповідності до ст. 136 СК України, а продовження слухання справи має відбуватись на підставі ст. 137 Кодексу. У цьому випадку суд має зупинити провадження у справі до вступу у процес правонаступників. Тобто відновлення провадження можливе лише з ініціативи спадкоємців за умови надання ними підтверджуючих документів про прийняття спадщини (Свідоцтва про право на спадщину).

За життя особа взагалі могла не знати про те, що в силу презумпції батьківства вона записана батьком дитини. Так, військовослужбовець, перебуваючи у шлюбі, був направлений на військову службу в Ірак, де через два роки загинув. В за цей час дружина завагітніла і народила дитину. Батьком дитини військовий бути не міг, як не міг знати про те, що він записаний батьком. Ч. 3 статті передбачає: якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти. Правом на звернення до суду в цьому випадку володіють лише спадкоємці першої черги.