Кримінальний кодекс України (KК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 261. Напад на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення
Напад на об'єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використовуються або якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні чи вибухонебезпечні матеріали, речовини, предмети, з метою захоплення, пошкодження або знищення цих об'єктів - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Коментар:
1. Об'єктом даного злочину є безпека об'єктів, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Порушення недоторканності таких об'єктів, протиправне насильницьке проникнення на них загрожує порушенням технологічного процесу, порядку зберігання загальнонебезпечних предметів, а тим самим життю, здоров'ю, іншим правоохоронюваним благам, усій громадській безпеці.
Об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення, - це виробництва, сховища, транспортні засоби, наукові установи, військові частини та інші об'єкти, на яких виготовляються, зберігаються, використовуються або якими транспортуються радіоактивні, хімічні, біологічні та вибухонебезпечні матеріали, речовини, предмети. Про перелік таких об'єктів див. також коментар до ст. 236.
2. Об'єктивна сторона злочину характеризується нападом на зазначені об'єкти.
Про поняття нападу див. коментар до ст. 257. При вчиненні цього злочину він полягає у подоланні опору охорони чи інших працівників відповідного об'єкта шляхом застосування насильства чи погрози, встановленні над усім таким об'єктом чи його частиною фактичного панування, отриманні можливості розпоряджатися предметами, які становлять підвищену небезпеку для оточення.
3. Суб'єкт злочину загальний.
4. Суб'єктивна сторона нападу на об'єкти, які становлять підвищену небезпеку для оточення, характеризується умисною виною і спеціальною метою - захоплення, пошкодження або знищення таких об'єктів. При цьому винний розуміє, що його діяння спрямоване проти об'єкта, на якому розміщені загальнонебезпечні предмети, знає про потенційну шкідливість таких речовин. Тим самим він усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї дії та передбачає можливість заподіяння шкоди для громадської безпеки.
* * *
Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу від 3 березня 1980 р. Україна приєдналась до Конвенції 5 травня 1993 р.
Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму від 13 квітня 2005 р. Ратифікована Україною 15 березня 2006 р.
Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 8 червня 2000 р.
Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 р.
Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 554 від 27 липня 1995 р.
Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 1099 від 15 липня 1998 р.
Правила фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів. Затверджені наказом Державного комітету ядерного регулювання України N 116 від 4 серпня 2006 р.