Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.

1. Товари повинні поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту.

2. Якщо комплектність не визначено стандартами, технічними умовами або прейскурантами, вона в необхідних випадках може визначатися договором.

3. У разі поставки некомплектних виробів постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару.

4. Прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності.

Коментар:

1. Надзвичайно важливе значення в договорі поставки має комплектність продукції. Комплектність - це таке поєднання складових частин виробу, яке здатне забезпечити його функціональне використання. Комплект - це сукупність визначених вузлів, деталей, самостійних виробів або інших предметів, передбачених нормативно-технічною документацією, відповідно з якою вони разом складають єдине ціле.

Враховуючи, що комплектність визначається стандартами, технічними умовами, прейскурантами, законодавець визначив, що постачання товарів повинно здійснюватися саме відповідно до вимог цих документів.

В окремих випадках суб'єкт господарювання не зацікавлений у певних складових частинах комплекту, або ж навпаки - йому потрібні певні додаткові до комплекту вироби. У таких випадках сторони можуть врахувати обидві вказані потреби покупця.

2. Частина 2 коментованої статті врегульовує випадки, коли стандартами, технічними умовами або прейскурантами не визначено комплектність товарів, які поставляються. У такому разі комплектність може визначатися сторонами самостійно в договорі. Якщо ж і сторони не погодили комплектність, товар повинен бути поставлений постачальником з врахуванням мети договору, звичаїв ділового обороту чи звичайних вимог.

3. Одним з основних обов'язків постачальника є передача покупцеві виробів, які відповідають умовам договору про комплектність. Частина 3 коментованої статті визначає правові наслідки для постачальника, якщо він порушить зазначений обов'язок. Постачальник (виробник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) доукомплектувати їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або замінити комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк.

Законодавець визначив також, що до моменту укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) як способом захисту свого порушеного права наділений можливістю відмовитися від оплати товару, а якщо останній уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум.

Оскільки комплектність має вирішальне значення для мети договору та функціонального використання предмета договору, то у випадку, якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець взагалі має право відмовитися від товару та припинити договірні відносини.

4. Відповідно до ч. 4 ст. 270 ГК України прийняття покупцем некомплектних виробів автоматично не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності. Безумовно, що в першу чергу постачальник повинен доукомплектувати товар або замінити його комплектним. Окрім цього, покупець має право вимагати відшкодування збитків, завданих поставкою некомплектних виробів, у тому числі і втраченої вигоди.