Кримінальний кодекс України (КК України). Науково-практичний коментар.

Масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Коментар:

1. У міжнародному праві під екоцидом зазвичай розуміється використання геофізичних, метеорологічних та інших засобів з метою зміни динаміки, складу чи структури Землі, включаючи її біосферу, літосферу, гідросферу та атмосферу, а також космічного простору, що може потягнути або потягло масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери, водних ресурсів або інші тяжкі наслідки.

Відповідно до взятих на себе міжнародних зобов'язань Україна не повинна застосовувати військові чи інші ворожі засоби впливу на природне середовище, які мають широкі, довгострокові чи серйозні наслідки як засоби зруйнування, заподіяння шкоди будь-якій іншій державі (за принципом взаємності).

2. Об'єкт цього міжнародного злочину - безпека природи як середовища проживання людини.

3. Його предметом є рослинний світ, тваринний світ, атмосфера, водні ресурси, а також можуть виступати земля, надра, інші компоненти екосистеми і космічний простір.

Рослинний світ (флора) - це сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території. До рослин належать живі рослини та їхні частини, у т. ч. насіння і гермоплазма.

Тваринний світ (фауна) - один з компонентів навколишнього природного середовища, національне багатство України, джерело духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єкт наукових досліджень, а також важлива база для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. До складу тваринного світу належать, зокрема, біологічні об'єкти, що віднесені до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі тварини (у т. ч. домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові), риба, раки, молюски, жаби, бджоли, шовкопряди тощо, а також сперма, зиготи, запліднена ікра, інкубаційні яйця, ембріони тощо.

Під атмосферою розуміється життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що перебуває за межами житлових, виробничих та інших приміщень. Атмосфера включає тропосферу, стратосферу та іоносферу.

Водні ресурси - це обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території, тобто усі води, що належать до складу природних ланок кругообігу води, а також водні живі ресурси (водна флора і фауна) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування у воді (до водних живих ресурсів належать: прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку; морські ссавці; водні безхребетні; водорості тощо).

4. З об'єктивної сторони злочин може проявитися у таких формах:

1) масове знищення рослинного або тваринного світу;

2) отруєння атмосфери або водних ресурсів;

3) вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Склад цього злочину у перших двох його формах сформульований як матеріальний, і злочин вважається закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків у виді спричинення екологічної катастрофи, конкретними різновидами якої є масове знищення рослинного або тваринного світу і отруєння атмосфери або водних ресурсів. Склад злочину у третій формі сформульований як формальний: злочин є закінченим з моменту вчинення будь-яких дій, якими створюється загроза спричинення екологічної катастрофи.

Під масовим знищенням рослинного або тваринного світу у ст. 441 слід розуміти повне знищення флори та/або фауни певного регіону Землі або часткове, але таке, що поширюється на велику кількість (множину) рослин та/або тварин, а під отруєнням атмосфери або водних ресурсів - поширення отрути різних видів у повітряному просторі, у водах Світового океану, морів, озер, рік, інших водойм. Про поняття масове знищення, отруєння див. також коментар до статей 113, 249.

Про поняття екологічної катастрофи див. коментар до ст. 42. Прикладами екологічної катастрофи можуть бути надзвичайно великі за площами поширення лісові пожежі, катастрофічне затоплення місцевості, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів унаслідок надмірного забруднення довкілля, що обмежує або виключає можливість життєдіяльності людини та провадження господарської діяльності в цих умовах тощо.

Спричинити такі наслідки може застосування: а) зброї масового знищення. У разі забороненого міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосування певних видів зазначеної зброї діяння треба кваліфікувати за сукупністю ч. 2 ст. 439 і ст. 441, а у разі, якщо зазначені наслідки стали результатом застосування зброї об'ємного вибуху, нейтронної, інфразвукової, радіологічної, лазерної, променевої та інших видів зброї масового знищення, - тільки за ст. 441; б) небезпечної зброї невибіркової дії, наприклад, запалювальної; в) геофізичних методів - стимулювання землетрусів та вулканічної діяльності, вплив на вічну мерзлоту та льодовий шар полюсів, знищення озонового шару та інші штучні зміни динаміки, складу або структури Землі; г) метеорологічних методів - викликання цунамі, смерчів, ураганів, лавин, селів, зсувів, інших кліматичних явищ.

Найяскравішим прикладом екоциду є застосування армією США під час війни у В'єтнамі в 70-х роках XX ст. "тактики випаленої землі" - сукупності заходів зі спалення лісів напалмом, забруднення водоймищ і культурного шару ґрунту хімічними речовинами.

5. Суб'єкт екоциду загальний.

6. Від таких екологічних злочинів, як порушення правил екологічної безпеки (ст. 236), забруднення або псування земель (ст. 239), порушення правил охорони надр (ст. 240), забруднення атмосферного повітря (ст. 241), порушення правил охорони вод (ст. 242), забруднення моря (ст. 243), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245), проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253), екоцид відрізняється, зокрема, тим, що із суб'єктивної сторони він є злочином, у якому психічне ставлення винного і до діяння, і до його наслідків характеризується прямим умислом.

* * * 

Договір про Антарктиду від 1 грудня 1959 р. Ратифікований Україною 17 вересня 1992 р. (ст. V).

Договір про принципи діяльності держав по дослідженню та використанню космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, від 27 січня 1967 р. (статті 2 - 4). Ратифікований СРСР 18 травня 1967 р.

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини від 16 листопада 1972 р. Ратифікована УРСР 4 жовтня 1988 р.

Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище від 10 грудня 1976 р. Ратифікована СРСР 16 травня 1978 р.

Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 р. Ратифікований УРСР 18 серпня 1989 р. (ч. 3 ст. 35, статті 54 - 56).

Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі від 19 вересня 1979 р. Ратифікована Україною 29 жовтня 1996 р.

Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 р. Ратифікована УРСР 5 червня 1986 р.

Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що спричинюють надзвичайні пошкодження або діють невибірково, від 10 жовтня 1980 р.

Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер від 17 березня 1992 р. Україна приєдналась до Конвенції 1 липня 1999 р.

Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 5 червня 1992 р. Ратифікована Україною 29 листопада 1994 р.

Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату від 11 червня 1992 р. Ратифікована Україною 29 жовтня 1996 р.

Віденська конвенція про охорону озонового шару від 22 березня 1985 р. Прийнята постановою Ради Міністрів УРСР від 20 травня 1986 р.

Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. (ст. 1).

Закон України "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 р. (ст. 1).

Закон України "Про рослинний світ" від 9 квітня 1999 р. (ст. 1).

Закон України "Про ветеринарну медицину" в редакції від 16 листопада 2006 р.

Закон України "Про тваринний світ" від 13 грудня 2001 р. (преамбула).

Закон України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них" від 6 лютого 2003 р. (ст. 1).

Закон України "Про карантин рослин" в редакції від 3 квітня 2003 р. (ст. 1).