Кодекс торговельного мореплавства України (КТМУ). Науково-практичний коментар.

Якщо вантаж повинен перевозитися на визначеному судні, він може бути завантажений на інше судно тільки за згодою відправника або фрахтувальника, за винятком випадків перевантаження внаслідок технічної необхідності, що виникла після початку завантаження.

Коментар:

Обов'язок перевізника надати судно для перевезення передбачає надати те судно, яке зазначено сторонами в договорі морського перевезення. Індивідуалізація судна здійснюється за наступними ознаками: назва судна, двигун, прапор судна, клас судна, рік побудови, регістрова місткість, дедвейт (вантажопідйомність) тощо.

В деяких випадках виникає необхідність заміни одного судна на інше. Така заміна має назву - субституція, а судно, яке надається як заміна - субститутом.

Згідно з статтею 145 КТМУ якщо вантаж повинен перевозитися на визначеному судні, він може бути завантажений на інше судно тільки за згодою відправника або фрахтувальника, за винятком випадків перевантаження внаслідок технічної необхідності, що виникла після початку завантаження. Таким чином, КТМУ вимагає згоди відправника на заміну судна. На практиці субституція можлива за умов, коли субститут відповідає повною мірою умовам перевезення визначеного вантажу і здатний своєчасно доставити цей вантаж в порт призначення. Отже, якщо субститут не відповідає цим умовам, то відправник вправі відмовитися від такої заміни.

Виникає питання: чи є належною заміною випадки надання судна, вантажопідйомність якого менше вантажопідйомності судна, яке замінюється, а також, чи можливо надання судна в строки, які не співпадають з строком подання судна, яке замінюється?

Судно, яке надається для перевезення, не може розглядатися як субститут у випадку, коли на це судно не може бути навантажена кількість вантажу, передбачена фактично ненаданого судна, до того ж, заміна судном-субститутом не буде визнана у тих випадках, коли строки надання судна не співпадають з строками надання тоннажу.

На нашу думку, при вирішенні питання про субституцію треба враховувати особливості такої заміни, оскільки, навіть коли вантажопідйомність субститута менше ніж вантажопідйомність судна, яке замінюється, то така заміна буде належною. Це пояснюється тим, що перевезення здійснилося, навіть якщо і в частині, оскільки без субституції воно не здійснилося б взагалі. Однак, якщо за умовами запродажного контракту або внаслідок особливих властивостей вантажу судно надається для перевезення всієї партії вантажу одночасно, то надання судна меншої вантажопідйомності у цьому випадку не можна вважати належною заміною. І це, в свою чергу, не звільняє перевізника від відповідальності за невиконання перевезення визначеної кількості вантажу, яку субститут не зміг прийняти на борт.

Субституція, як правило, має оформлюватися актом, який підписується перевізником і відправником, і тим самим засвідчує виконання сторонами обов'язків. У випадках, коли субституція не оформлена актом, суду неможливо встановити, чи дійсно мала місце субституція чи судно, на яке посилається перевізник, просто не було надане, і тому він має нести відповідальність за неподання судна для перевезення.