Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України). Науково-практичний коментар.

1. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

2. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 134 Цивільного процесуального кодексу України

1. Забезпечення доказів відбувається за зверненням зацікавленої особи, яке оформляється у вигляді письмової заяви. Заява повинна відповідати вимогам коментованої статті. Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.06.2009 р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені всі відомості, визначені частиною першою статті 134 ЦПК, а в разі невідповідності заяви цим вимогам застосовуються наслідки, встановлені частинами першою і другою статті 121 ЦПК. Така заява розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, однак їх явка не є обов'язковою. Зокрема, в ній повинно бути зазначено:

- докази, які необхідно забезпечити. Заявник повинен навести конкретні засоби доказування, які слід забезпечити (показання свідка, письмові або речові докази, висновок експерта);

- обставини, що можуть бути підтверджені доказами, які необхідно забезпечити. Ці обставини повинні входити до предмета доказування у справі;

- обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Звертаємо увагу, що закон не вимагає подання доказів, які підтверджують ці обставини. Тому ця вимога буде вважатися дотриманою, якщо про ці обставини зазначено у тексті заяви про забезпечення доказів;

- справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. Заявник повинен хоча б в загальних рисах визначити підстави та предмет майбутнього позову і обґрунтувати, чому заява про забезпечення доказів подається до подання позовної заяви.

Крім того, в заяві потрібно обґрунтувати обставини, які не залежать від волевиявлення особи чи перебувають поза межами її контролю чи правомірного впливу і які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Окрім цього, в заяві зазначаються також типові для всіх процесуальних документів реквізити: суд, до якого подається клопотання, суддя, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, найменування заявника, інших осіб, які беруть участь у справі, дата подання заяви та підпис.

Наявність усіх вищезазначених відомостей в заяві про забезпечення доказів допоможе суду легше зорієнтуватися в порушеному питанні і унеможливити безпідставне втручання в особисте життя громадян під приводом забезпечення доказів.

2. У випадку недотримання усіх вимог, встановлених ст. 134 ЦПК, суддя в порядку ст. 121 ЦПК постановляє ухвалу про залишення відповідної заяви без руху та надає особі, яка подала заяву, строк для усунення недоліків. У випадку неусунення недоліків вчасно заява вважається неподаною і повертається.

3. Заява про забезпечення доказів у цивільних справах реєструється в журналі обліку заяв про забезпечення позову, доказів у цивільних справах та в алфавітному покажчику цивільних справ. До алфавітного покажчика цивільних справ заносяться дані як про заявника, так і про особу, стосовно якої просять ужити запобіжних заходів. У цьому журналі та алфавітному покажчику реєструються заяви, що надійшли до подання позовної заяви.