1. Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, - уповноваженого органу виконавчої влади.

2. Орган опіки та піклування повинен подати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

3. До висновку органу опіки та піклування мають бути додані:

1) акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;

2) свідоцтво про народження дитини;

3) медичний висновок про стан здоров'я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;

4) у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров'я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення.

Суд у разі необхідності може вимагати подання інших документів.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 253 Цивільного процесуального кодексу України

1. У розгляді справи про усиновлення може брати участь, як заінтересована особа, орган опіки та піклування, а у справах за заявами іноземних громадян, - уповноважений орган виконавчої влади, яким є Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України.

З висновком про доцільність усиновлення і відповідність його інтересам дитини в судовому засіданні повинні виступати представники органів опіки та піклування або Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти і науки України. Тому в стадії підготовки справи вони мають бути повідомлені про час і місце судового засідання.

До висновку мають бути додані документи, зазначені в частині 3 даної статті. Зокрема, відповідно до статті 217 СК усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною. Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

2. Згідно ст. 218 СК для усиновлення дитини потрібна її згода. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Стаття 220 СК встановлює обов'язковість письмової згоди другого з подружжя, засвідченої нотаріально, у разі усиновлення дитини одним із подружжя.

Стаття 221 СК закріплює необхідність письмової згоди опікуна або піклувальника у разі усиновлення дитини, над якою, або над батьками якої встановлено опіку або піклування.

На усиновлення дитини, яка не має батьків і перебуває у закладі охорони здоров'я або навчальному закладі, потрібна письмова згода цього закладу (ст. 222 СК).