1. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

2. Підготовчі дії, визначені пунктами 6 - 8 частини першої цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 301 Цивільного процесуального кодексу України

1. Провадження в суді апеляційної інстанції - складова частина цивільного процесу. Діяльність суду та інших учасників процесу на цій стадії судочинства побудована на тих самих засадах, які діють у суді першої інстанції. Водночас, апеляційне провадження має свої специфічні цілі, предмет судового розгляду, зміст, які відрізняють його від інших стадій процесу.

По суті, коментована стаття відтворює ст. 130 ЦПК з незначними змінами і доповненнями, які зумовлені різними завданнями, що ставляться відповідно перед судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, а також від їх процесуального становища. І в першому, і в другому випадку підготовка справи до розгляду здійснюється з метою забезпечення правильного і швидкого розгляду цивільних справ.

Підготовка розгляду справи за апеляційною скаргою, незалежно від її складності є обов'язковою стадією процесу, і повинна проводитись з врахуванням особливостей тої чи іншої категорії справ, а також характеру конкретного спору. Належна підготовка справи до судового розгляду має важливе значення для ефективного і своєчасного її вирішення з метою захисту особистих і майнових прав громадян та організацій, укріплення правопорядку і підняття авторитету суду.

2. Щодо з'ясування складу осіб, які беруть участь у справі, і яких необхідно залучити у справу в апеляційному суді, то для вирішення цього завдання суддя перевіряє наявність сторін, третіх осіб, та інших осіб, які приймали участь у судовому засіданні як учасники процесу. З'ясування складу цих осіб необхідно не лише для того, щоб залучити їх по справі, але й для направлення їм повісток-повідомлень про день і час слухання справи, направлення повідомлення про відкликання скарги, про отримання змін і доповнень до апеляційної скарги, про залучення до розгляду справи осіб, які не були залучені судом при розгляді справи в суді першої інстанції. Наприклад, якщо судом першої інстанції було визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, частина якої належала малолітній дитині, але для участі в розгляді справи не були залучені органи опіки і піклування, суд після закінчення підготовчих дій повинен залучити для дачі висновку по цій справі орган опіки і піклування, який підлягає виклику в апеляційний суд.

Оскільки чинним ЦПК не передбачено обов'язку судді-доповідача постановити ухвалу про закінчення підготовчих дій, вважаємо, що залучення до справи в такому випадку органу опіки і піклування повинно бути передбачено окремою ухвалою.

3. На цій стадії підготовки справи до розгляду суддя-доповідач визначає коло осіб, яких необхідно викликати, тому що не завжди і не по всіх категоріях справ виникає необхідність заслуховувати всіх осіб, які приймали участь у розгляді справи. Особливо це стосується ситуацій оскарження ухвал суду першої інстанції, що стосуються підвідомчості, підсудності справи, визначення ціни позову.

Саме на цій стадії вирішується клопотання про виклик свідків, спеціалістів, про витребування додаткових доказів.

4. На цій стадії судді-доповідачу необхідно визначити характер спірних правовідносин і матеріальний закон, який регулює ці відносини. Тобто необхідно з'ясувати:

- про що заявлено позов,

- про що просить скаржник,

- які заперечення надав відповідач за скаргою,

- які докази були надані суду, які з них суд досліджував,

- якщо суд першої інстанції неправильно застосував закон, то який закон необхідно застосувати.

Для цього суддя-доповідач вивчає матеріали справи, зібрані судом першої інстанції, позовну заяву (її зміст, посилання на закон та докази), надані в суді докази, їх оцінку судом першої інстанції. На основі цих даних суддя-доповідач визначає, якими нормами матеріального права вирішується даний спір. Неправильне застосування закону може мати місце перш за все у випадку неправильної юридичної оцінки фактичних взаємовідносин сторін.

5. На цій же стадії судді-доповідачу необхідно з'ясувати обставини, які визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами. Для цього судді-доповідачу необхідно звернути увагу на технічний запис судового засідання, журнал судового засідання, на пояснення сторін, осіб, які брали участь у розгляді справи, покази свідків, висновки спеціалістів та експертів, інші докази. Невідповідність висновків суду, викладених в рішенні суду, обставинам справи полягає в неправильній оцінці встановлених судом фактичних обставин і помилковому визначенні юридичних наслідків цих обставин.

Прикладом такої невідповідності є ситуація, в якій певна особа, бажаючи придбати в іншої автомобіль, сплатила останньому 5 тис. грн., в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу, який так і не був укладений. В зв'язку з цим особа, яка здійснила цей попередній платіж, звернулася до суду про повернення їй цієї суми. Суд відмовив в позові, вважаючи, що дана сума була завдатком, який не повертається у випадку відмови боржника (особи, яка сплатила завдаток) від укладення договору. Але суд не врахував, що завдатком вважається сума, яка іменується завдатком в договорі про передачу завдатку, інакше така сума вважається авансом. Такий договір в даному випадку не був укладений, тому мало місце отримання авансу, який підлягає поверненню, незалежно від того, хто відмовився від укладення договору. Таким чином, суд неправильно оцінив факт передачі позивачем відповідачу грошової суми і помилково визначив юридичні наслідки таких дій.

Судді необхідно перевірити, чи відповідають докази позивача і заперечення відповідача, а також інших учасників справи вимогам ст. 57 - 60, 62 ЦПК. Для цього необхідно ретельно дослідити всі матеріали даної справи, журнал судового засідання та технічний запис судового засідання.

6. Оскільки апеляційний суд не є альтернативою суду першої інстанції і "притримання" доказів до розгляду справи в апеляційній інстанції не допускається, суддя-доповідач саме на стадії підготовки розгляду справи вирішує питання про можливість подання нових доказів шляхом встановлення поважності причин неподання цих доказів до суду першої інстанції.

7. Виконуючи дії, передбачені п. 6 цієї статті, судді слід мати на увазі, що ці процесуальні дії можуть бути вчинені лише в десятиденний строк з дня отримання справи. Коли підготовка справи буде завершена і справа буде призначена до розгляду, вчинення даних процесуальних дій не допускається.

Свідків в судове засідання суд запрошує за клопотанням сторони, яка повинна довести, які обставини може довести цей свідок. Кількість свідків, яких необхідно викликати, визначає суддя-доповідач. В тому випадку, якщо сторона просить викликати свідка у справі, по якій покази свідка не визнаються доказом (наприклад, на підтвердження укладення договору довічного утримання, який не був нотаріально засвідчений) суд відмовляє в задоволенні такого клопотання.

Експертиза може бути призначена по справі лише в тому випадку, якщо суддя-доповідач прийде до висновку, що вона дійсно необхідна, і якщо особа, котра подала таке клопотання, надасть суду докази, що така експертиза не була проведена в суді першої інстанції з причин, які не залежали від скаржника.

Сторонами може бути заявлено клопотання про виклик свідка. За чинним ЦПК спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціалістам технічного характеру не замінює висновку експерта (ст. 54 ЦПК). Сторони можуть клопотати про витребування доказів, якщо нададуть суду дані про те, що вони були позбавлені можливості отримати всі докази самостійно.

8. Суд не може з власної ініціативи вжити заходів по забезпеченню позову під час розгляду апеляційної скарги. Такі заходи можуть бути вчинені лише після розгляду судом такого клопотання осіб, які беруть участь у справі. Вжиття заходів забезпечення позову в апеляційні інстанції вирішується суддею-доповідачем одноособово під час підготовки справи до розгляду та без виклику сторін. Про це постановляється ухвала, яка не може бути оскаржена в касаційному порядку.

При цьому суддя-доповідач керується загальними нормами, що регулюють забезпечення позову в суді першої інстанції. Таким чином, на нашу думку, суддя-доповідач вправі замінити спосіб забезпечення або скасувати забезпечення позову.

9. Перелік підготовчих дій, визначений цією статтею, не є вичерпним. Залежно від обставин справи, доводів апеляційної скарги можуть бути вчинені й інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи. Підготовчі дії повинні бути вчинені суддею-доповідачем у справі протягом установленого строку. Колегія суддів при вирішенні питання про призначення справи до розгляду має право відкласти цю дію та визначити й провести додаткові підготовчі дії відповідно до частини першої статті 302 ЦПК.

При цьому згідно з частиною другою цієї статті визначені пунктами 6 - 8 частини першої цієї статті підготовчі дії здійснюються з дотриманням правил, установлених главою 3 "Провадження у справі до судового розгляду" розділу III ЦПК без попереднього судового засідання.

10. Розгляд справи в апеляційному суд є однією із стадій цивільного судочинства, яка хоч і має свої особливості, але в більшій мірі здійснюється за правилами встановленими для провадження у справі суді першої інстанції, але з обов'язковим врахуванням завдань і предмету апеляційного оскарження.