1. Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

2. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

3. Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 355 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 360⁷ Цивільного процесуального кодексу України

1. Правові позиції Верховного Суду України, висловлені за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Коментована норма є яскравим прикладом притаманності правовій системі України елементів прецедентного права. Адже рішення вищого судового органу держави офіційно визнаються обов'язковими для виконання усіма нижчестоящими судами, які зобов'язані привести свою практику у відповідність до постанов Верховного Суду України (до внесення змін у коментовану статтю Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. правові позиції Верховного Суду України мали рекомендаційний характер, хоча фактично і виконувались судами першої та апеляційної інстанцій). Ще однією особливістю коментованої норми є закріплення обов'язку всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, виконувати рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Відтак правові позиції Верховного Суду України відтепер є обов'язковими не лише для органів судової влади, але і для тих суб'єктів, які здійснюють правозастосування конкретної норми.

2. Постанови Верховного Суду України набирають законної сили з моменту їх проголошення, тобто підлягають виконанню негайно. Оскарженню дані постанови не підлягають, за винятком випадків встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом, оскільки Верховний Суд України є найвищою судовою установою України.

Разом з тим відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, зокрема до Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, постанови Верховного Суду України доводяться до відома населення шляхом їх публікації на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття. Правові позиції Верховного Суду України також систематично узагальнюються та публікуються Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у формі інформаційних листів, обов'язкових для виконання усіма судами України.