1. Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено:

1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили;

2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи;

3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України;

4) якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді;

5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні;

6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду;

7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України;

8) в інших випадках, встановлених законами України.

РќРђРЈРљРћР’Рћ-РџР РђРљРўРЧНРР™ КОМЕНТАР
до статті 396 Цивільного процесуального кодексу України

1. Коментована стаття визначає підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. За загальним правилом, випадки, коли таке клопотання не задовольняється, повинні бути передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, на підставі якого здійснюється визнання і виконання рішення іноземного суду.

2. Частина друга врегульовує ситуації, коли підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду у міжнародному договорі не визначені. Тоді у задоволенні клопотання може бути відмовлено з підстав, передбачених ч. 2 ст. 396 ЦПК України.