1. Інші питання діяльності виробничого кооперативу регулюються цим Кодексом, іншими законами.

Коментар:

Коментована стаття визначає, що крім положень Господарського кодексу України діяльність виробничих кооперативів регулюється й іншими законами. Зокрема, йдеться про вже згадувані в цьому коментарі Цивільний кодекс України, Закони України "Про кооперацію" від 10.07.2003 р., "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17.07.97 р.

Цивільний кодекс України регулює в першу чергу майнові відносини, що виникають між членами кооперативу і самим виробничим кооперативом.

Серед інших питань діяльності виробничих кооперативів, не врегульованих у Господарському кодексі України, Закон України "Про кооперацію" регулює трудові відносини в кооперативних організаціях (розд. IV), взаємовідносини між державою і кооперативними організаціями (розд. V) міжнародні зв'язки і зовнішньоекономічну діяльність кооперативних організацій (розд. VI).

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про кооперацію" трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку. Для здійснення мети і статутних завдань виробничий кооператив може залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є його членами. У разі залучення осіб на визначений строк чи на час виконання певної роботи за згодою сторін між кооперативом та найманим працівником може укладатися договір у формі контракту. Виробничий кооператив самостійно визначає форми і систему оплати праці своїх членів і найманих працівників з урахуванням вимог, встановлених законодавством. Згідно зі ст. 35 Закону України "Про кооперацію" передбачено гарантування кооперативами своїм членам та найманим працівникам оплати праці відповідно до фаху, кваліфікації та особистого трудового внеску, належних умов праці, а також забезпечення соціально-економічних гарантій, передбачених законодавством. Додаткові пільги соціального захисту працівникам виробничого кооперативу можуть надаватися за рахунок доходу кооперативу за рішенням загальних зборів членів кооперативу.

Відповідно до ст. 36 вищеназваного Закону виробничий кооператив забезпечує додержання встановлених відповідно до законодавства вимог з охорони праці, техніки безпеки, санітарних вимог на виробництві, несе відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю членів кооперативу - фізичних осіб, найманих працівників під час виконання ними своїх службових обов'язків, відповідно до закону.

Взаємовідносини між державою і виробничими кооперативами ґрунтуються на засадах гарантування державою додержання прав і законних інтересів кооперативних організацій та їх членів, сприяння розвитку і зміцненню їх господарської самостійності та загальної заборони втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативів, крім випадків, прямо передбачених законом. Поряд з цим держава сприяє підготовці висококваліфікованих кадрів для системи кооперації, розвитку мережі кооперативної освіти, проведенню наукових досліджень з питань кооперації.

Держава не відповідає за зобов'язаннями виробничого кооперативу, а кооператив не відповідає за зобов'язаннями держави.

Виробничі кооперативи взаємодіють з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в питаннях виробництва продукції та надання послуг з метою зниження рівня безробіття, розв'язання інших економічних і соціальних проблем.

Збитки, завдані кооперативу внаслідок виконання рішень органів державної влади, органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб, а також внаслідок невиконання чи неналежного виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування передбачених законодавством обов'язків щодо кооперативів, підлягають відшкодуванню в установленому порядку. Спори з питань відшкодування збитків вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про кооперацію" виробничі кооперативи мають право вступати до міжнародних кооперативних організацій з метою розвитку співробітництва з кооперативами різних країн, самостійно встановлюють міжнародні зв'язки з організаціями зарубіжних країн, беруть участь у Міжнародному кооперативному альянсі та здійснюють інші зв'язки з міжнародними організаціями, сприяють розвитку співробітництва та солідарності учасників кооперативного руху різних країн, пропаганді своїх принципів і цінностей.

Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17.07.97 р. як ще один спеціальний закон, що здійснює регулювання діяльності кооперативних організацій, дає визначення сільськогосподарського виробничого кооперативу, визначає порядок його створення та реєстрації, членство в кооперативі, майно, землю, фінанси кооперативу, а також особливості реорганізації та ліквідації цього виду виробничих кооперативів.