1. Підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

2. Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами. Право власності релігійних організацій реалізується їх органами управління відповідно до закону.

3. Засновником підприємства об'єднання громадян є відповідне об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також об'єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств. Політичним партіям та юридичним особам, що ними створюються, забороняється засновувати підприємства, за винятком засобів масової інформації, підприємств, що здійснюють продаж суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів з власною символікою, проведення виставок, лекцій, фестивалів та інших суспільно-політичних заходів.

4. Релігійні організації мають право засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяльності цих організацій.

5. Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійснюючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарського відання відповідно до вимог цього Кодексу.

6. Обмеження щодо створення та діяльності окремих видів підприємств об'єднання громадян, релігійної організації встановлюються законами.

Коментар:

1. Відповідно до визначення, наведеного в ч. 1 коментованої статті, підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

З наведеного визначення слідує, що характерними рисами даного виду підприємств є: їх унітарність, тобто неподільність статутного фонду; заснування на власності об'єднання громадян або власності релігійної організації; здійснення господарської діяльності з метою виконання статутних завдань об'єднання громадян або релігійної організації.

2. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про об'єднання громадян" від 16.06.92 р. об'єктом права власності об'єднання громадян можуть бути кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом. Політичні партії також мають право власності на майно, придбане від продажу суспільно-політичної літератури, інших агітаційно-пропагандистських матеріалів, виробів з власною символікою, від проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших політичних заходів. Громадські організації набувають права власності на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ і організацій та заснованих підприємств.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про об'єднання громадян" право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління (загальні збори, конференції, з'їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами. Окремі функції щодо господарського управління майном об'єднань громадян може бути покладено вищими статутними органами управління на створювані ними органи, місцеві осередки або передано спілкам об'єднань громадян в порядку, передбаченому законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 18 України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.91 р. релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. У власності релігійних організацій можуть бути будівлі, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для забезпечення їх діяльності, що знаходиться як на території, так і за межами України. Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.

Право власності релігійних організацій реалізується їх органами управління відповідно до закону.

3. Засновником підприємства об'єднання громадян є відповідне об'єднання громадян. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) об'єднання громадян відповідно до закону визнається політичною партією або громадською організацією. Частина 3 коментованої статті обмежує коло засновників підприємств об'єднання громадян лише тими об'єднаннями громадян, що мають статус юридичної особи.

Відповідно до ст. 20, 24 Закону України "Про об'єднання громадян" передбачено, що господарська та інша комерційна діяльність зареєстрованих об'єднань громадян для здійснення їх цілей і завдань, визначених у статутних документах, здійснюється шляхом створення госпрозрахункових (некомерційних) установ і організацій із статусом юридичної особи або шляхом заснування громадськими організаціями підприємств в порядку, встановленому законодавством. Таким чином, політичні партії та створювані ними юридичні особи за загальним правилом не мають права засновувати підприємства (крім винятків, встановлених у законі, зокрема щодо підприємств засобів масової інформації) і займатися господарською та іншою комерційною діяльністю (за винятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів).

Створені об'єднаннями громадян юридичні особи, у тому числі підприємства, зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

4. Відповідно до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.91 р. релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій, які утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Відповідно до ст. 19 вищеназваного Закону та ч. 4 коментованої статті релігійні організації в порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяльності цих організацій, які мають право юридичної особи.

Прибуток від виробничої діяльності та інші доходи підприємств релігійних організацій оподатковуються відповідно до чинного законодавства в порядку і розмірах, установлених для підприємств громадських організацій. Суми їх прибутку, які використовуються в добродійних цілях, не оподатковуються.

5. Як підприємства об'єднання громадян, так і підприємства релігійної організації є статутними юридичними особами, тобто діють лише на основі статуту як єдиного і обов'язкового установчого документа, на підставі якого вони здійснюють свою діяльність. За відсутності спеціальних вказівок в законі до статуту підприємства об'єднання громадян та релігійної організації висуваються загальні вимоги до статуту суб'єкта господарювання, який повинен містити відомості про найменування, мету і предмет діяльності підприємства, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Частина 5 коментованої статті також закріплює правовий режим майна підприємств об'єднання громадян та релігійних організацій, наданого засновником (власником), яке належить їм на праві господарського відання або оперативного управління.

6. Законами можуть бути встановлені обмеження по створенню і діяльності окремих видів підприємств об'єднання громадян або релігійної організації.