1. Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

2. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

3. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Коментар:

1. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, за наявності виключно факту його порушення, без з'ясування причин і умов такого порушення, тобто незалежно від вини, в односторонньому порядку, без пред'явлення претензії та передачі спору на вирішення до суду, оскільки сторони дали згоду на їх застосування до недобросовісної сторони.

2. Враховуючи те, що оперативно-господарські санкції мають виключно договірний характер, порядок їх застосування також має бути визначений договором.

Частина 2 коментованої статті надає право зацікавленій стороні (боржнику) у випадку незгоди із застосуванням оперативно-господарських санкцій звернутися до суду з заявою про відміну таких санкцій і про відшкодування збитків, заподіяних їх застосуванням. Позов сторони має ґрунтуватися на відсутності наявного правопорушення, тобто самого факту порушення зобов'язань. Саме в цьому зв'язку в господарських договорах необхідно чітко визначити ознаки, за якими потерпіла сторона встановить настання події правопорушення і яким чином це фіксується, що особливо актуально в договорах на виконання робіт чи надання послуг.

3. Частина 3 коментованої статті визначає можливість одночасного застосування оперативно-господарських санкцій, штрафних санкцій та відшкодування збитків, незалежно від того, що всі перелічені заходи впливу об'єднані спільними родовими ознаками. Така позиція законодавця обумовлена тим, що вони спрямовані на попередження різних видів правопорушень у сфері господарської діяльності.