1. Особливості правового регулювання господарських відносин визначаються залежно від сфери суспільного виробництва, в якій складаються ці відносини, особливостей галузі господарювання, виду господарської діяльності, економічної форми результату господарської діяльності, простору, на якому складаються господарські відносини (внутрішньому чи зовнішньому ринку), особливостей суб'єктів, між якими виникають господарські відносини.

2. Правове регулювання господарських відносин здійснюється з урахуванням суспільного розподілу праці, що склався, та об'єктивно існуючих галузей народного господарства.

3. Особливості правового регулювання зовнішньоекономічних відносин визначаються розділом VII цього Кодексу.

Коментар:

1. Розділ IV Кодексу, що присвячений особливостям правового регулювання в окремих галузях господарювання, відкриває гл. 29, якою визначаються галузі та види господарської діяльності.

Із змісту ст. 258 Кодексу вбачається, що господарська діяльність є багатоманітною, тобто в ній складаються та діють різного роду господарські відносини, які потребують особливого правового регулювання.

Перш за все особливості правового регулювання залежать від сфери суспільного виробництва, в якій складаються ці відносини. Тобто кожна із сфер суспільного виробництва має свою специфіку, що зумовлює її особливе правове регулювання. Так, суспільне виробництво охоплює всі сфери суспільної праці: матеріальне виробництво, що забезпечує людей матеріальними засобами життя; сферу послуг; виробництво духовних цінностей; діяльність соціальних інститутів, що забезпечують виховання та освіту, - тобто весь процес соціалізації людини. Проте коментована стаття стосується лише суспільних відносин у сфері господарювання, зокрема матеріального виробництва, сфери послуг тощо (див. коментар до ст. 4).

Суспільне виробництво складається із галузей народного господарства та видів господарської діяльності. Коментована стаття вказує також на необхідність врахування особливостей регулювання господарських відносини залежно від галузей господарювання та видів господарської діяльності. Так, Кодексом визначені класифікація видів господарської діяльності, галузей народного господарства (ст. 259 - 261), а також особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності, комерційного посередництва, перевезення вантажів, капітального будівництва, інноваційної та фінансової діяльності.

Правове регулювання господарської діяльності також повинно враховувати й економічні форми результату господарської діяльності. Так, залежно від цільового призначення результати господарської діяльності поділяються на продукцію виробничо-технічного призначення та вироби народного споживання, особливості правового регулювання яких визначено ст. 262 Кодексу.

Особливості правового регулювання господарських відносин визначаються і в залежності від простору, на якому складаються ці відносини, - на внутрішньому чи зовнішньому ринку. Так, чинним законодавством України визначаються особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання.

Крім того, на правове регулювання господарських відносин впливає і суб'єктний склад учасників цих відносин. Так, законодавством встановлюються особливості правого регулювання господарської діяльності залежно від національної належності суб'єктів (українські або іноземні), форми власності (державні, комунальні, приватні тощо), кількісного складу (юридичні особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання осіб тощо).

2. Частина 2 коментованої статті доповнює положення ч. 1 встановлюючи вимогу щодо поділу народного господарства на галузі та щодо визначення видів господарської діяльності з урахуванням суспільного розподілу праці, що склався, та об'єктивно існуючих галузей народного господарства. Таким чином, не можна віднести до галузей народного господарства такі утворення, як паливно-енергетичний комплекс, військово-промисловий комплекс, агропромисловий комплекс тощо.

3. Доповнюючи положення ч. 1 коментованої статті, законодавець акцентує увагу на тому, що відносини, які виникають на зовнішньому ринку, тобто зовнішньоекономічні відносини, потребують особливого правового регулювання, яке визначається розд. VII Кодексу. Зокрема, цим розділом визначаються питання державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, порядок її здійснення, правовий режим іноземних інвестицій в Україні та інші важливі питання. Однак слід мати на увазі, що норми розд. VII Кодексу містять загальні положення щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, оскільки правове регулювання цього виду господарської діяльності здійснюється за допомогою спеціальних нормативно-правових актів, серед яких Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закон України "Про захист іноземних інвестицій на Україні" тощо. У даному випадку норми цих спеціальних нормативно-правових актів мають перевагу над нормами ГК.