1. Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

2. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.

3. Посадовими особами господарського товариства не можуть бути особи, службову або іншу діяльність яких визнано Конституцією України та законом несумісною з перебуванням на цих посадах, а також особи, яким перебування на відповідних посадах заборонено рішенням суду.

4. Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом та установчими документами товариства.

5. Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій, (часток, паїв) належить державі, зобов'язане на кожний наступний рік складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до статті 75 цього Кодексу.

Коментар:

1. Господарські товариства, залежно від їх виду, можуть мати або корпоративний, або унітарний порядок управління. Так, корпоративний порядок управління передбачає наявність відповідної системи органів управління господарського товариства. Відповідно до законодавства органами управління акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю виступають: вищий орган управління - загальні збори учасників (акціонерів); виконавчий орган - правління (для АТ) або дирекція (для ТОВ та ТДВ); контрольний - ревізійна комісія. Крім того, в акціонерному товаристві з числа акціонерів додатково може створюватися наглядова рада для контролю за діяльністю правління. Щодо повного та командитного товариства, то застосовується унітарний порядок управління, що передбачає ведення справ товариства самими учасниками. До того ж учасникам таких господарських товариств законодавством надається можливість самим обрати схему управління: ведення справ товариства може здійснюватися всіма учасниками, або одним, або кількома, які виступають від імені товариства. При цьому слід враховувати, що в командитному товаристві управління справами товариства можуть здійснювати тільки повні учасники.

2. За загальним правилом, посадовими особами господарського товариства виступають голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії або ревізор, а в разі створення ради товариства (наглядової ради) - голова і члени цієї ради. Подібного змісту норма міститься і в ст. 23 Закону України "Про господарські товариства". Цим же Законом встановлено обмеження щодо поєднання однією особою декількох посад у товаристві. Зокрема, в ст. 46 цього Закону зазначено, що члени наглядової ради не можуть бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії; у свою чергу ст. 49 передбачає, що членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління, наглядової ради, інші посадові особи тощо. Іншими законами України також можуть встановлюватися подібного роду обмеження.

3. Обіймаючи певні посади в господарському товаристві, особи отримують доступ до інформації, яка може бути використана цими особами для задоволення власних інтересів. Саме тому ч. 3 коментованої статті визначає, що посадовими особами господарського товариства не можуть бути особи, службову або іншу діяльність яких визнано Конституцією України та законом несумісною з перебуванням на цих посадах, а також особи, яким перебування на відповідних посадах заборонено рішенням суду. Так, наприклад, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України відносно діяльності господарських товариства" визначено, що посадовими особами органу управління товариства не можуть бути члени КМУ, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, СБУ, МВД, господарського суду, державного нотаріату, а також посадові особи органів державної влади, крім випадків, коли державні службовці виконують функції управління акціями (долями, паями), які належать державі, і представляють інтереси держави в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства. З метою захисту інтересів господарського товариства та його учасників, а також кредиторів товариства заборона подібного роду встановлена і щодо осіб, яким рішенням суду заборонено перебування на відповідних посадах.

4. Як визначає ч. 4 коментованої статті, а також ч. 4 ст. 23 Закону України "Про господарські товариства", посадові особи господарського товариства відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і в порядку, передбачених законом та установчими документами товариства. Оскільки посадовими особами в господарському товаристві можуть виступати як учасники цього товариства, так і наймані працівники, відповідальність цих осіб може бути різною. Зокрема, до найманих працівників будуть застосовуватися норми трудового законодавства, яке встановлює особливий порядок та підстави притягнення до відповідальності, а також правила визначення шкоди, заподіяної такими працівниками товариству. Що ж стосується учасників господарського товариства, які займають відповідні посади в органах управління товариства, то в разі заподіяння ними шкоди товариству до них застосовуються загальні положення цивільного законодавства України, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

5. Законодавець стосовно господарських товариств, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, додатково встановлює вимоги щодо обов'язковості складення та ведення фінансового плану відповідно до ст. 75 цього Кодексу. Тобто, зазначеною нормою законодавець у певній мірі обмежує повноваження вказаних господарських товариств, встановлюючи вимогу щодо необхідності складення та ведення ними фінансового плану. Порядок складення та ведення таких планів визначено наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 р. "Про Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному фонді якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі".