Кодекс административного судопроизводства Украины (КАС Украины) с комментариями к статьям

1. Кожний свідок допитується окремо.

2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав.

3. Перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права та обов'язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з'ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.

4. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до такої присяги:

"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".

5. Присяга проголошується свідком усно, після чого він підписує текст присяги. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи.

6. Допит свідка починається з пропозиції головуючого в судовому засіданні розповісти все, що йому відомо у цій справі, після чого першою йому задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі.

7. Свідок, даючи показання, може користуватися записами, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Після допиту ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.

9. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити такому свідку залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи.

10. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також суд.

11. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях.

12. Показання свідків, зібраних за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, при відкладенні розгляду справи або надані ними у судовому засіданні, в якому було прийнято скасоване рішення, повинні бути відтворені і досліджені в судовому засіданні, в якому постановлено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні виявилась неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає процедуру одержання показань свідка під час судового розгляду як одного із засобів доказування. Положення статті покликані забезпечити, щоб показання свідка були правдивими.

Свідок і його показання

2. Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом будь-яка особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Процесуальний статус свідка визначено статтею 65, а можливість використання його показань як засобу доказування в адміністративній справі - статтею 77 КАСУ.

3. Допит свідка відбувається у судовому засіданні на стадії судового розгляду. У виняткових випадках, відповідно до статті 78 КАСУ, свідка може бути допитано не в суді, а у місці його проживання (перебування). Як виняток, допит свідка може відбуватися також у підготовчому провадженні в порядку забезпечення доказів (статті 73 - 75), у тому числі і в порядку судового доручення (стаття 115 КАСУ).

4. Особливості допиту малолітнього та неповнолітнього свідка визначено статтею 142 КАСУ.

5. Згідно з частиною першою статті 76 КАСУ, особи, які беруть участь у справі і дають пояснення про відомі їм особисто обставини у справі, мають право бути допитані як свідки за процедурою, визначеною коментованою статтею. Але таких осіб суд не попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, оскільки бути допитаними як свідок є їхнім правом, а не обов'язком. Положення цієї статті щодо видалення свідка до початку допиту до таких осіб не застосовують.

Свідок перед допитом

6. Свідок перед його допитом не повинен перебувати у залі судового засідання, щоб на його пам'ять, у якій закарбувалися певні обставини у справі, не вплинула інформація про справу головуючого чи судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання інших свідків (частина друга коментованої статті). З цих же мотивів свідок не повинен спілкуватися з іншими свідками під час очікування запрошення до зали судового засідання. Особливо важливо, щоб не було спілкування свідка, якого суд не допитав, з допитаним свідком, щоб допитаний свідок не повідомив про те, на які запитання довелося відповідати і як саме. Щоб такого спілкування не відбулося, про це повинен подбати судовий розпорядник, зокрема, запропонувавши свідкам різні місця для очікування.

7. В окремих випадках особа, яка не викликалася до суду як свідок, але була присутня в залі судового засідання при розгляді справи, також може бути допитана судом як свідок на загальних підставах, незалежно від її присутності при дослідженні інших доказів. Але цю обставину суд повинен враховувати при оцінці показань такого свідка.

Підготовка до допиту свідка

8. Суд допитує кожного свідка окремо й у відсутності ще не допитаних свідків.

9. Суд з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право видалити із зали судового засідання уже допитаного свідка, який може впливати своєю присутністю на свідка, якого необхідно допитати. Останній також може заявити таке клопотання.

10. Щоб мати можливість оцінити надалі об'єктивність показань свідка, перед допитом головуючий відповідно до положень третьої частини коментованої статті зобов'язаний:

1) встановити особу свідка (суд перевіряє паспорт чи інший документ, що посвідчує його особу), вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

2) роз'яснити його права та обов'язки, встановлені статтею 65 КАСУ;

3) з'ясувати, чи не відмовляється він з підстав, встановлених частинами другою і третьою статті 65 КАСУ, від давання показань;

4) якщо таких підстав немає, то під розписку попередити свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань;

5) привести свідка до присяги.

11. Головуючий повідомляє свідкові, що відповідно до статті 65 КАСУ він:

- має право:

1) відмовитися від давання показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб);

2) давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє;

3) користуватися письмовими записами, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті;

4) на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду;

- зобов'язаний дати правдиві показання про відомі йому обставини, якщо немає обставин, які звільняють його від обов'язку давати показання.

Головуючий також повинен повідомити, що особу не може бути допитано як свідка, якщо вона:

1) є недієздатною або перебуває на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та не здатна через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;

2) була представником у судовому процесі, захисником у кримінальних справах - щодо обставин, які стали їй відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;

3) була священнослужителем - щодо відомостей, одержаних нею на сповіді віруючих;

4) була професійним суддею, народним засідателем та присяжним - щодо обставин обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення;

5) якщо є інші обставини, які згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, виключають допит особи як свідка.

Усі зазначені підстави, які виключають допит особи як свідка, не потрібно повідомляти, якщо під час встановлення особи свідка та інших обставин, що його характеризують, буде з'ясовано, що таких підстав нема. Якщо будуть з'ясовані підстави, що виключають допит особи як свідка, суд не проводить допиту такої особи.

Головуючий повинен переконатися у тому, що ці права і обов'язки свідкові зрозумілі, а в разі необхідності - надати додаткові роз'яснення.

12. За завідомо неправдиве показання, відмову від давання показань свідок несе кримінальну відповідальність відповідно до статей 384 і 385 ККУ. Головуючий попереджає свідка про таку відповідальність і через судового розпорядника (а за його відсутності - секретаря судового засідання) пропонує йому підписати розписку про те, що свідок попереджений.

Якщо ж є підстави, встановлені законом, за яких свідок має право відмовитися від давання показань, але він не відмовляється, а погоджується давати показання, то головуючий під розписку попереджує такого свідка про кримінальну відповідальність лише за завідомо неправдиве показання. Такий свідок може скористатися своїм правом на відмову від давання показань у будь-який час.

Законодавець не навів тексту розписки, а тому вона може бути складена, наприклад, у такий спосіб:

Розписка приєднується до матеріалів справи.

13. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, після роз'яснення свідкові його прав і обов'язків та попередження про кримінальну відповідальність головуючий приводить свідка до присяги, зміст якої визначений частиною четвертою коментованої статті. Для свідка присяга має високе моральне значення, оскільки він публічно бере на себе зобов'язання виконати свій обов'язок сумлінно, - правдиво повідомивши суду всі обставини, свідком яких він був.

14. Присягу свідок проголошує усно - напам'ять або ж зачитує її текст, після цього він підписує текст присяги, наданий судовим розпорядником (а за його відсутності - секретарем судового засідання). Підписаний текст присяги приєднується до матеріалів справи.

Процедура допиту свідка

15. Згідно з частинами шостою і восьмою коментованої статті, допит свідка складається з двох частин:

1) вільної розповіді про все, що йому відомо про обставини у справі;

2) відповідей свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, суду, а при потребі й інших учасників адміністративного процесу (наприклад, експерта).

16. Під час вільної розповіді свідка переривати не можна, головуючий може зупинити свідка лише тоді, коли він повідомляє інформацію, що не стосується обставин у справі, і спрямувати у потрібному напрямку. Свідок, даючи показання, може користуватися записами, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Після допиту ці записи показуються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду. Наявність записів у деяких випадках може свідчити, що свідка підготовлено стороною і він може говорити неправду. Тому, щоб перевірити це, свідку можуть бути задані питання. Питання також задають і в разі необхідності уточнити певні деталі або доповнити інформацію щодо певних обставин.

Першою свідку задає питання особа, за клопотанням якої викликано свідка, а потім інші особи, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому головуючим. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть задавати свідкові питання в будь-який час його допиту.

Питання до свідка мають бути чіткими, ясними і конкретними. Навідні питання, тобто питання у вигляді підказок, не допускаються і знімаються головуючим. Головуючий має право зняти запитання до свідка, якщо воно сформульоване таким чином, що принижує честь та гідність останнього або не направлене на з'ясування обставин у справі.

Очна ставка

17. Суд може призначити одночасний допит двох чи більше свідків. Метою такого допиту (очної ставки) є з'ясувати причини розбіжності в їхніх показаннях. Такий допит дає можливість перевірити правдивість показань двох або декількох свідків, якщо між ними є розбіжності, або уточнити у свідків відомості, що дали можливість припустити наявність таких розбіжностей.

18. При одночасному допиті свідкам задають питання в загальному порядку, визначеному цією статтею. Їм можуть задавати одні й ті самі питання, на які вони відповідають послідовно, або до кожного свідка можуть бути сформульовані окремі питання.

Свідок після допиту

19. Допитаний свідок залишається у залі судового засідання до закінчення розгляду справи, оскільки під час дослідження інших доказів може виникнути потреба задати йому питання. Однак за клопотанням свідка суд може дозволити йому залишити залу судового засідання до закінчення розгляду справи (частина дев'ята коментованої статті). Також суд з власної ініціативи або за клопотанням особи, яка бере участь у справі, може видалити допитаного свідка із зали судового засідання тимчасово, наприклад, на час допиту іншого свідка.

20. У разі необхідності (для уточнення раніше даних показань або для з'ясування нових обставин, які виникли) свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.

21. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть задавати питання сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також суд з метою одержання додаткової інформації або для з'ясування розбіжностей між показаннями свідка і досліджуваними доказами (частина десята коментованої статті).

Оголошення показань свідка

22. Процедура допиту свідка, встановлена цією статтею, поширюється на допит свідка в порядку забезпечення доказів, допиту свідка у місці його проживання (перебування), а так само у разі виконання судового доручення (статті 73 - 75, 78, 115 цього Кодексу).

Під час судового розгляду справи по суті показання свідка, отримані в результаті вчинення зазначених процесуальних дій і зафіксовані у протоколі про вчинення окремої процесуальної дії, оголошуються в судовому засіданні судом, який розглядає справу.

Якщо ж у судове засідання такий свідок все-таки зміг прибути, то його також необхідно допитати у засіданні в загальному порядку після оголошення його показань, даних раніше, або перед цим (див. частину п'яту статті 115 КАСУ).

Наслідки порушення вимог статті

23. Порушення судом вимог цієї статті, насамперед непопередження свідка про кримінальну відповідальність, неприведення до присяги, оскільки це ставить під сумнів правдивість показань свідка та їхню допустимість, можуть мати наслідком скасування судового рішення за наслідками розгляду справи в суді вищої інстанції.

Водночас це порушення може усунути суд апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення шляхом попередження свідка про кримінальну відповідальність, приведення його до присяги та підтвердження свідком правдивості його показань, наданих суду раніше.

24. Якщо суд допитав як свідка особу, яку взагалі не може бути допитано як свідка відповідно до частини другої статті 65 КАСУ, і використав її показання як доказ у справі, то суд вищої інстанції повинен виключити їх з числа доказів як недопустимий доказ (частина третя статті 70 КАСУ).

25. Інші порушення положень коментованої статті суд вищої інстанції оцінює з погляду того, як вони вплинули чи могли вплинути на правдивість показань свідка. Якщо такий вплив значний, то результати допиту свідка слід виключити як недопустимий доказ і, при можливості, необхідно допитати такого свідка повторно.