Кодекс административного судопроизводства Украины (КАС Украины) с комментариями к статьям

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін;

2) змінити ухвалу суду;

3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду;

4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі;

6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає можливі рішення суду апеляційної інстанції щодо оскарженої ухвали суду першої інстанції за результатами апеляційного розгляду справи.

2. Стаття вичерпно встановлює повноваження суду апеляційної інстанції, за межі яких він не може виходити. Підстави для застосування кожного з цих повноважень конкретизовані у статтях 200 - 204 КАСУ. Результат реалізації зазначених повноважень утілюється у висновку суду щодо вимог апеляційної скарги, який наводиться у резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції. Одночасно стаття виконує функцію орієнтира для особи щодо вимог, які вона може заявити в апеляційній скарзі на ухвалу суду.

3. Повноваження, які суд може застосувати за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, визначені статтею 198 КАСУ.

Залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали - без змін

4. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо дійде висновку, що суд першої інстанції правильно встановив необхідні обставини та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права (див. статтю 200 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Залишення апеляційної скарги без задоволення має наслідком набрання ухвалою суду першої інстанції законної сили.

Зміна ухвали

5. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду першої інстанції, якщо:

1) суд першої інстанції правильно по суті вирішив питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) суд першої інстанції вирішив не всі питання, що належало вирішити ухвалою (див. статтю 201 КАСУ і коментар до неї).

Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Скасування ухвали і постановлення нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи

6. Суд апеляційної інстанції постановляє нову ухвалу, скасувавши ухвалу суду першої інстанції, і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи (чи для вирішення питання), якщо:

1) суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для постановлення відповідної ухвали;

2) суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для постановлення відповідної ухвали, які не були доведеними;

3) висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам, що мають значення для постановлення відповідної ухвали;

4) суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання (див. статтю 202 КАСУ і коментар до неї).

Якщо з цих підстав скасована ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі, тоді справа спрямовується на новий розгляд до суду першої інстанції, але в іншому складі суду (див. частину першу статті 28 КАСУ).

Скасування ухвали і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі

7. Якщо в суді апеляційної інстанції виявиться, що ухвала суду першої інстанції була прийнята помилково, оскільки були підстави не для такої ухвали, а для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі, встановлені відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу, тоді суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі. Якщо ж підстави для закриття провадження у справі виникли в апеляційному провадженні, то суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції у разі її необґрунтованості чи незаконності, і закриває провадження у справі (див. частину першу статті 203 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Визнання ухвали нечинною і закриття провадження у справі

8. Якщо обставини, що є підставою для закриття провадження у справі, виникли після прийняття законної і обґрунтованої ухвали судом першої інстанції, тоді суд апеляційної інстанції визнає таку ухвалу нечинною і закриває провадження у справі (див. частину другу статті 203 КАСУ і коментар до неї). Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

Тут йдеться про визнання ухвали нечинною, а не її скасування, оскільки скасування завжди пов'язане з допущеною судом першої інстанції помилкою.

Скасування ухвали із направленням справи на новий розгляд

9. Суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції і направляє справу на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в постановленні ухвали брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді;

3) ухвалу постановлено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу (див. статтю 204 КАСУ і коментар до неї).

Про це суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.

10. Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви, не має повноважень постановляти ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки така процесуальна дія належить до виключної компетенції суду першої інстанції (пункт 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2). А тому скасувавши таку ухвалу, суд апеляційної інстанції направляє справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі або відмови у цьому.