1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

2. Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.

3. Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:

один рік - щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи - два роки;

три роки - щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи - десять років;

тридцять років - щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

4. У разі якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантії якості роботи і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

Коментар:

1. Частина 1 коментованої статті встановлює відповідальність винної сторони в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором підряду.

Така відповідальність має два види: 1) штрафні санкції; 2) збитки в сумі, не покритій штрафними санкціями. Ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частина 1 ст. 322 ГК України містить загальне правило щодо співвідношення відшкодування штрафних санкцій з відшкодуванням збитків. Незалежно від сплати штрафних санкцій винна сторона також відшкодовує збитки (зроблені іншою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями за порушення умов договору. Дія вказаної статті може не наступати в разі, якщо сторона доведе, що порушення договору сталося не з її вини. Проте обов'язок такого доказування покладається на дану сторону.

Тобто цією нормою встановлено загальний порядок відповідальності, проте його застосування можливе, якщо інший порядок не встановлений законом.

2. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюються актом, підписаним обома сторонами. Спільним наказом Держкомстату України і Держбуду України від 21.06.2002 р. встановлені типові форми документів, необхідних для передання-прийняття робіт, а саме: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. N КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. N КБ-3). В Актах, як відомо, міститься інформація про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов'язані з виконанням цього обсягу робіт. Саме ці суми будуть формувати доходи за будівельним контрактом у конкретному звітному періоді. Зазначена в актах сума витрат, що відносяться до виконаних робіт, являє собою собівартість виконаних робіт.

У Довідці визначається вартість таких робіт. На підставі зазначених документів замовник робить розрахунки за виконаний підрядником обсяг робіт. Необхідно відзначити, що "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. N КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. N КБ-3) призначені винятково для обліку виконаних підрядних робіт і їхньої вартості.

Згідно з роз'ясненнями Державного комітету України по будівництву й архітектурі (Лист від 08.07.2004 р.) зазначені типові форми поширюються на будівельні підприємства і будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності, незалежно від форми власності, які виконують будівельні і монтажні роботи; на роботи з капітального і поточного ремонту будинків і споруджень; на інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства і джерел фінансування цих робіт. Відповідно ж до Пояснень щодо заповнення "Акта прийому виконаних підрядних робіт" (ф. N КБ-2в) при будівництві об'єктів за рахунок недержавних джерел фінансування його складання не є обов'язковим. Проте необхідно зауважити, що згідно з загальними нормами права листи мають суто рекомендаційний характер.

З моменту підписання акта приймання виконаних робіт (об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт) у замовника виникає право власності на такий об'єкт або на результат інших робіт по капітальному будівництву.

У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується іншою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в разі, якщо мотиви відмови іншої сторони від підписання акта визнані ним обґрунтованими.

Частиною 2 коментованої статті закріплене положення, згідно з яким підрядник зобов'язаний усунути недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. Виходячи з зазначеного в договорі підряду можна вказати строки усунення недоліків або погодити їх із замовником у додатковій угоді, акті про виявлені недоліки або в іншому письмовому документі. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.

Крім того, підрядник несе відповідальність за порушення будівельних норм та правил, які встановлені Держбудом України, за будь-які відступи від технічної документації, які були допущені без погодження з замовником.

У випадках, коли це передбачено договором підряду або випливає з характеру робіт, виконуваних за договором, прийняттю робіт повинне передувати попереднє випробування. Ціль проведення випробування - встановити, чи відповідають об'єкт будівництва, інші будівельні роботи договірним умовам, дотримання яких зменшує імовірність появи недоробок чи недоліків у завершеному результаті робіт. Попереднє випробування полягає не тільки у візуальному огляді об'єкта замовником, але й у проведенні підрядником у ході будівництва ряду іспитів, передбачених власною системою контролю якості.

У договорі може бути передбачена необхідність оформлення протоколів проведення іспитів, у яких фіксуються отримані результати. Якщо випробування проводиться незалежною чи контрольною установою, то, як правило, складається акт. Відповідно до умов договору цей документ може бути направлений підрядником замовнику або негайно після його складення, або переданий разом з документацією напередодні передання результату робіт.

Прийняття робіт може здійснюватися тільки при позитивному результаті попереднього випробування.

Сторони можуть установити, що при успішному закінченні випробування виконані роботи за договором будівельного підряду вважаються завершеними в день, у який, за взаємною домовленістю, розпочаті або закінчені іспити.

Якщо ж у цілому випробування закінчиться негативно, то підрядник згідно з договором підряду може бути зобов'язаний повторити їх. Крім того, негативний результат випробування може виявитися причиною прострочення підрядником завершення будівельних робіт. Хоча ні ГК України, ні ЦК України прямо і не врегулював питання, але сторони в договорі підряду можуть передбачити, щоб випробування проводилося в присутності представників як підрядника, так і замовника. Якщо замовник не має можливості бути присутнім на іспитах у силу поважних причин, він вправі звернутися відповідно до договору з проханням відкласти випробування. Якщо замовник не з'явиться на випробування і не сповістить про своє прохання відкласти їх, підрядник може, керуючись договором, проводити випробування за відсутності замовника.

Замовник вправі відмовитися від приймання результату робіт у випадку виявлення недоліків, що виключають можливість його використання для зазначеної в договорі будівельного підряду мети і не можуть бути усунуті підрядником, замовником або третьою особою. Під "неможливістю усунути недоліки замовником" маються на увазі випадки, коли не тільки він сам чи підрядник не можуть зробити відповідні роботи, але й випадки, коли йому не вдається знайти третю сторону, готову прийняти на себе усунення недоліків.

3. Відповідно до положень цивільного законодавства України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст. 256, ч. 1 ст. 258 ЦК України). Так, ч. 3 ст. 322 ГК України встановлені спеціальні строки позовної давності, що застосовуються до підрядних відносин у капітальному будівництві з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, вони становлять:

- один рік - щодо недоліків некапітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки;

- три роки - щодо недоліків капітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - десять років;

- тридцять років - щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

Перебіг позовної давності починається з дня прийняття роботи замовником.

4. Підрядник гарантує відповідність об'єкта будівництва визначеним у проектно-кошторисній документації показникам і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного терміну, якщо це встановлено договором підряду або законодавством.

Гарантійний термін являє собою інтервал часу, при перебігу якого при правильній експлуатації об'єкта будівництва і виявленні недоліків підрядник зобов'язується їх усунути за свій рахунок. На цей період підрядник ручається за безвідмовну службу об'єкта будівництва. Від гарантійного терміну варто відрізняти термін служби об'єкта будівництва, тобто інтервал часу, після закінчення якого об'єкт продовжує існувати фізично, але втрачає свої функціональні властивості і виявляється непридатним для подальшого використання.

Загальний гарантійний строк, передбачений ч. 1 ст. 884 ЦК України, п. 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 01.08.2005 р. N 668, становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Тобто гарантійний термін стосовно об'єкта будівництва може бути встановлений як у законі, так і в договорі. Якщо він встановлений у законі, то сторони своєю угодою не можуть ні скоротити його, ні тим більше усунути його дію. Якщо ж у законі гарантійний термін не встановлений, то сторони можуть передбачити його в договорі. Договірна умова про гарантійний термін має силу й тоді, коли вона збільшує гарантійний термін у порівнянні з встановленим законом.

Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли об'єкт прийнятий замовником. У будівельному підряді таким моментом є підписання двостороннього, а при необґрунтованому відмовленні другої сторони від його підписання - одностороннього акта про приймання виконаних робіт (ст. 882 ЦК України).

Підрядник несе відповідальність за дефекти, виявлені в межах гарантійного строку. У договорі підряду доцільно передбачити підстави, за наявності яких він звільняється від відповідальності за такі дефекти. Зокрема, такими підставами може бути природне зношення об'єкта або його частин; неправильна його експлуатація або помилковість інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежний ремонт об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Тягар доказування таких дефектів лежить на підрядникові.

Гарантійний строк подовжується на час, коли об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник. Тобто перебіг гарантійного строку призупиняється на період наявності перешкод в експлуатації результату робіт.

Що ж стосується перебігу строку позовної давності, то він починається з дня виявлення недоліків.