Цивільний кодекс України (ЦКУ). Науково-практичний коментар.

1. Підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг.

2. Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

Коментар:

1. Заборона нав'язування включення до договору робіт чи послу поширюється лише на додаткові роботи і послуги. Додатковими не можуть вважатись ті роботи, виконання яких є обов'язковим для досягнення визначеного договором результату, ті, що безпосередньо не утворюють замовлення, але обов'язково мають передувати виконанню основних робіт. Якщо під час виконання робіт виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг). Додатковими також є роботи, які хоча і були передбачені договором, але виконані у більшому обсязі. Такі вимоги можуть бути поширені і на придбання додаткових товарів, враховуючи, що по відношенню до матеріалу підрядник виступає як продавець.

Під дію заборони також не підпадають безоплатні роботи та послуги (а також матеріали), пропозиція додатково виконати певну роботу без зобов'язання замовника її оплатити не може визнаватись нав'язуванням. У будь-якому випадку, додаткові роботи і послуги, які нав'язувались замовнику при укладенні договору або не нав'язувались, але були виконані без погодження із ним, не створюють зобов'язань щодо їх оплати.

Законом "Про захист прав споживачів" від 12.05.91 року N 1023 встановлені додаткові гарантії, які не допускають нав'язування робіт чи послуг, якщо це виявляється у агресивній підприємницькій практиці: містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно замовлення робіт, послуг, придбання товарів. Використання подібної практики спричиняє недійсність правочину.

2. Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України одностороння відмова від договору допускається у разі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. У даному випадку право встановлено законом і є невід'ємною умовою договору побутового підряду. Законодавець наголошує на обсязі фактично виконаної роботи та фактичних витрат, отже у разі виконання підрядником роботи до погодженого сторонами строку її здачі (дострокового виконання), замовник зобов'язаний оплатити всю роботу та всі витрати, що становитиме повну договірну ціну. Можливе укладення договору із умовою поетапного виконання робіт, та позбавленням підрядника права на дострокове виконання (при необхідності контролю, узгоджень). Оплата в такому разі не може перевищувати вартість роботи, яка мала бути виконана на момент відмови незалежно від фактичного обсягу виконаного, а витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Волю на відмову від договору замовник може виразити шляхом повідомлення. Зважаючи, що розірвання договору має вчинятись у тій самій формі, що і договір (ст. 654 ЦК України), таке повідомлення має бути зроблено в усній чи письмовій формі залежно від статусу підрядника та суми договору із поверненням виданого замовникові документа.

Сама лише одностороння відмова від договору як юридичний факт є підставою його розірвання і не потребує одержання відповіді (згоди) іншої сторони. Тому договір побутового підряду є розірваним з моменту одержання підрядником повідомлення про відмову, і оплаті підлягає лише частина роботи, виконана до такого одержання, і відповідно витрати, понесені до цього. Результат, досягнутий до моменту відмови підлягає здачі замовникові.

Встановлене у коментованій статті право на відмову є безумовним, його реалізація залежить лише від внутрішньої волі замовника, встановлення у договорі певних умов чи обставин, за яких реалізується право на відмову, означає позбавлення замовника його безумовного права та встановлення іншого права - права на відмову за певної умови. Тому подібні умови є нікчемними так само, як і пряме позбавлення замовника права на відмову.