208.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі - резиденту.

208.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 цього Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку.

208.3. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

208.4. Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов'язань такого отримувача послуг у вигляді додатку до декларації з цього податку, затверджується у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

208.5. Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

208.6. Положення цієї статті не поширюються на постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

Коментар:

1. Стаття 208 ПК визначає порядок сплати податку з операцій з поставки послуг на митній території України, які провадяться особами - нерезидентами, що не є платниками податку. Вона розкриває та деталізує загальну норму щодо оподаткування відповідних операцій, яка міститься в п. 180.2 ПК.

2. Визначення нерезидентів надане в п. 14.1.122 ПК. Відповідно до зазначеного пункту нерезидентами є, крім іноземних компаній, організацій, утворених відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також дипломатичні представництва, консульські установи, інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні та фізичні особи, які не є резидентами України.

Водночас, представництва нерезидента, що не мають статусу юридичної особи згідно п. 14.1.139 ПК можуть бути, за певних умов, платниками ПДВ, адже вони охоплюються визначенням особи, що надане для цілей Розділу V Кодексу. Стаття 208 ПК не регулює оподаткування операцій з поставки послуг на митній території України, які провадяться представництвами нерезидента, що не мають статусу юридичної особи, які є платниками ПДВ.

3. В Податковому кодексі відсутнє визначення поняття "отримувач послуг". Водночас, системний аналіз статті 180, п. 14.1.139 статті 14, а також ст. 208 ПК дає підстави для висновку про те, що до отримувачів послуг не відносяться фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, а також інші особи, які не охоплюються визначенням "особи", що міститься в п. 14.1.139 ПК.

4. Сума ПДВ, нарахована отримувачем послуг - платником ПДВ, включається до складу податкових зобов'язань у декларації за відповідний звітний період. Тільки після того, як податкові зобов'язання за податковою накладною включені до декларації попереднього періоду, відповідна податкова накладна вважається документом, що підтверджує право на віднесення ПДВ до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. 

5. Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку. При цьому, у відповідних графах податкової накладної, що стосуються ідентифікації постачальника послуг, проставляється нуль. 

6. Форма розрахунку податкових зобов'язань отримувача послуг, що не є платником ПДВ, визначається наказом ДПА N 41 від 25 січня 2011 року.

7. Отримувач послуг несе відповідальність за сплату податку на рівні з платниками платниками податку.