264.1. Платники плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

264.1.1. Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

264.2. Об'єкт оподаткування

264.2.1. Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

264.3. Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

264.3.1. з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету;

264.3.2. за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об'єктів міського комунального господарства;

264.3.3. за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

264.4. Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання:

264.5. Порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати

264.5.1. Платник плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі якщо місце обліку платника не збігається із місцезнаходженням ділянки надр, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, подається органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації.

264.5.2. Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

264.6. Контроль та відповідальність платників

264.6.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного гірничого нагляду, в установленому порядку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного гірничого нагляду, у місячний строк з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу подає органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр.

Коментар:

Відповідно до ст. 14 КУпН будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод є видом користування надрами.

Стаття 55 КУпН встановлює порядок користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами. У проектах повинні передбачатися заходи, що забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водні об'єкти. У разі порушення вимог цієї статті скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва повинно бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами державного гірничого нагляду чи іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, передбаченому законодавством України.

Водночас слід враховувати, що правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій встановлюються Гірничим законом України від 06.10.99 N 1127-XIV. Дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів, що займаються, зокрема, веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

Гірничий закон України визначає, що гірничим підприємством визнається цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій.

Таким чином дія Гірничого закону України також поширюється на проектування, будівництво підземних споруд (проходження підземних виробок з використанням буро-підривних робіт, механізованих комплексів (прохідницькі комбайни, щити) або свердловин) та їх експлуатацію (підтримання кріплення, вентиляція, водовідведення тощо).

Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання вино-продукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

У коментованій статті перелік видів використання підземного простору закінчується абзацом "провадження інших видів господарської діяльності". Застосування цього прийому юридичної техніки робить дійсний зміст наведеної правової норми ширшим за її буквальну формулу, що створює можливість розширювального тлумачення цього переліку. Адже перелічена в ній діяльність не охоплює всіх можливих випадків користування у межах території України ділянками надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Передусім, гірничим законодавством передбачається можливість використання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод. За правилами ст. 22 КУпН надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України. Надра для вказаних цілей надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, наявності права на користування надрами, засвідченого актом про надання гірничого відводу за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств, установ і організацій.

Зокрема, під діяльністю з захоронення радіоактивних відходів (РАВ) розуміється: 1) діяльність експлуатуючої організації на всіх етапах життєвого циклу сховища для захоронення РАВ, включаючи різні види робіт на об'єктах технологічного комплексу в межах майданчика сховища; 2) послуги, що надаються суб'єктами діяльності - підрядними організаціями експлуатуючій організації на етапах експлуатації та закриття сховища для захоронення РАВ, включаючи послуги щодо різних видів робіт на об'єктах технологічного комплексу в межах майданчика сховища, на які поширюється дія ліцензії, виданої експлуатуючій організації¹.

____________
¹ Умови і вимоги безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з переробки, зберігання та захоронення радіоактивний відходів (НП 306.5.04/2.060-2002). Затверджено наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 22.10.2002 N 110 // Офіційний вісник України від 29.11.2002 - 2002 р., N 46, стор. 56, стаття 2104.

До таких об'єктів належать геологічні сховища - сховища твердих радіоактивних відходів, призначені для їх захоронення у глибоких стабільних геологічних формаціях, здатні забезпечити надійну та тривалу ізоляцію РАВ від потрапляння їх у біосферу².

____________
² Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 29.05.2007 N 81 "Про затвердження Загальних положень забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах" // Офіційний вісник України від 22.06.2007 - 2007 р., N 43, стор. 96, стаття 1740.

В процесі господарської діяльності здійснюється захоронення інших небезпечних відходів, на які поширюється дія Директиви N 91/689/ЄЕР Ради Європейських Співтовариств "Про небезпечні відходи" (Брюссель, 12 грудня 1991 р.), Директиви Ради Європи N 1999/31/ЄС про полігони захоронення відходів (Люксембург, 26 квітня 1999 р.) та національного законодавства у цій сфері: Закони України від 30.06.95 N 255/95-ВР "Про поводження з радіоактивними відходами", від 05.03.98 року N 187/98-ВР "Про відходи", від 14.09.2000 N 1947-III "Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами", від 08.09.2005 N 2861-IV "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" тощо.

Варто відзначити, що перелік отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.95 N 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів".

Відповідно до пункту 264.2 коментованої статті об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр, який виражається в кубічних або квадратних метрах. Залежно від характеристик підземного простору та виду діяльності у правовій нормі визначається:

а) активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах) - для зберігання природного газу та газоподібних продуктів;

б) об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер) - для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів;

в) площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах) - для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності.

Пунктом 264.3 коментованої статті визначений перелік платників та об'єктів підземного простору, з яких не справляється плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Пункт 264.4 коментованої статті встановлює ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Ці ставки сформовані для кожного виду використання підземного простору надр у гривнях на рік до одиниці виміру обсягу підземного простору (ділянки надр). Крім цього ставки диференційовані з урахуванням корисних властивостей надр та ступеня екологічної безпеки під час їх використання.

Розрахунок плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, подається платником протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу за місцезнаходженням ділянки надр за формою, встановленою відповідно до ст. 46 ПКУ наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1013 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами".

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, визначено календарний квартал.

Якщо ж платник відповідного платежу зареєстрований в органі державної податкової служби іншого району, ніж місцезнаходження ділянки надр, то йому необхідно додатково надіслати копію розрахунку до податкового органу, у якому він перебуває на податковому обліку. Надсилати копію розрахунку необхідно так само протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Підпунктом 264.5.2 коментованої статті визначається порядок сплати податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, зобов'язаний сплатити податкові зобов'язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, зазначеній у розрахунку з плати, який подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр, що використовується платником.

Коли ж місце обліку платника податку не співпадає з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково надсилає до органу державної податкової служби, в якому він перебуває на податковому обліку, копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

Пунктом 264.6 коментованої статті визначено порядок здійснення контролю за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, та відповідальність платників плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків, згідно із нормами ПКУ та інших законів України, покладено на платника плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Органи державної податкової служби зобов'язані здійснювати контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння до бюджету плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку³. Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на цю службу завдань та у межах своєї компетенції:

• бере участь у формуванні державного фонду надр, введенні в експлуатацію новозбудованих підземних споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин;

• веде державний облік ділянок надр, наданих для будівництва та експлуатації підземних споруджень та інших цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин;

• здійснює у межах своєї компетенції гірничий нагляд

• за проведенням робіт із будівництва підземних споруд, виконанням заходів із запобігання виникненню та усунення небезпечного впливу гірничих робіт на технічний стан будинків і споруд, а також за додержанням визначеного порядку забудови площ залягання корисних копалин, обсягів перероблюваної сировини, обґрунтованістю і своєчасністю їх списання;

• за безпечним ведення гірничих робіт на об'єктах метробудівництва та підземних спорудах;

• за додержанням гірничотехнічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення в надрах шкідливих речовин і відходів виробництва.

____________
³ Див.: Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України. Затверджено Указом Президента України від 06.04.2011 N 408/2011 // Офіційний вісник України від 26.04.2011 - 2011 р., N 29, стор. 169, стаття 1241.

Відповідно до п. 27 Положення Держгірпромнагляд України видає у передбачених законодавством випадках гірничі відводи для будівництва та експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин.

Протягом місяця з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу органи гірничого нагляду зобов'язані надіслати органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.