318.1. Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

318.1.1. ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

318.1.2. ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

318.1.3. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

318.1.4. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

318.2. Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.

Коментар:

Збір за користування радіочастотним ресурсом України - це загальнодержавний збір, який справляється на всій території України (п. 9.1.11 ст. 9 ПКУ).

Правова основа користування радіочастотним ресурсом України встановлена Законом України "Про радіочастотний ресурс України".

Радіочастотний ресурс - це частина радіочастотного спектра (безперервного інтервалу радіочастот, не вищого за 3 ТГц), придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.

Користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Збір за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України (ст. 57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України").

Користувачами радіочастотного ресурсу є юридичні або фізичні особи, діяльність яких безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства.

Користувачі радіочастотного ресурсу України залежно від напрямів його використання поділяються на спеціальні і загальні.

До спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України відносяться підрозділи і організації Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони, Державної пенітенціарної служби України, Державної податкової служби України (у частині застосування радіоелектронних засобів податковою міліцією), якщо їх діяльність пов'язана з використанням радіоелектронних засобів виключно для виконання функціональних обов'язків і за умови їх фінансування виключно за рахунок Державного бюджету України, а також центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту в частині застосування радіоелектронних засобів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів і в частині застосування радіоелектронних засобів Державною спеціальною службою транспорту.

До загальних користувачів радіочастотного ресурсу України відносяться користувачі, які не внесені до вищезазначеного переліку спеціальних користувачів.

Загальні користувачі радіочастотного ресурсу України поділяються на такі групи:

1) суб'єкти господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг, за винятком розповсюдження телерадіопрограм;

2) суб'єкти господарювання, які здійснюють розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів;

3) технологічні користувачі і радіоаматори - юридичні чи фізичні особи, які користуються радіочастотним ресурсом України без надання телекомунікаційних послуг.

Платниками збору є загальні користувачі (за винятком радіоаматорів), які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом - це документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.

Ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України належить до повноважень Національної комісії з питань зв'язку України (далі - НКРЗ).

Згідно із ст. 31 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України видаються НКРЗ суб'єктам господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.

НКРЗ видає ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України одночасно з видачею ліцензії на вид діяльності у сфері телекомунікацій, що передбачає користування радіочастотним ресурсом України.

Оператор телекомунікацій, який має відповідну ліцензію на вид діяльності у сфері телекомунікацій, може претендувати на отримання ліцензій на додаткові смуги радіочастот для розвитку своєї діяльності відповідно до ліцензії на вид діяльності в порядку, передбаченому цим Законом.

Термін дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України встановлюється НКРЗ, але не може бути меншим за термін дії відповідної ліцензії на вид діяльності у сфері телекомунікацій з використанням радіочастотного ресурсу України, а в інших випадках - не менше 5 років.

Ліцензійні умови користування радіочастотним ресурсом України (форми Р-1, РР-1п, Р-1д, Р-1пт, Р-1дс) затверджені рішенням НКРЗ N 53 від 19.08.2005 р.

Користування радіочастотним ресурсом України телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги для потреб телебачення і радіомовлення здійснюється на підставі ліцензії на мовлення та не потребує ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги.

Ліцензія на мовлення - це документ державного зразка, який видається Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) та засвідчує право ліцензіата відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, використовувати канали мовлення, мережі мовлення, канали багатоканальних мереж (ст. 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" залежно від організаційно-технологічних особливостей розповсюдження програм Національна рада видає ліцензії на такі види мовлення:

• супутникове;

• ефірне;

• кабельне;

• проводове;

• багатоканальне.

Порядок видачі, продовження, переоформлення, видачі дубліката, анулювання ліцензії на мовлення визначено у ст. ст. 23 - 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Форми документів, пов'язаних з ліцензуванням діяльності у сфері телерадіомовлення, затверджені рішенням Національної ради N 353 від 11.02.2010 р.

Радіоелектронний засіб - це технічний засіб, призначений для передавання та/або приймання радіосигналів радіослужбами (ст. 1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України").

Випромінювальний пристрій - технічний пристрій, що використовується для виробничих, наукових, медичних, побутових потреб, за винятком потреб радіозв'язку, який випромінює електромагнітну енергію в навколишній простір і який не є радіоелектронним засобом (ст. 1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України").

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" умовами застосування радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв на території України є:

1) включення конкретного типу радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв до реєстру радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України;

2) документальне підтвердження їх відповідності стандартам (сертифікат відповідності).

Підтвердження відповідності радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв здійснюється згідно із Законом України "Про підтвердження відповідності" акредитованими в установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких погоджується НКРЗ.

Реєстр радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України в смугах радіочастот загального користування, веде НКРЗ і не рідше ніж два рази на рік публікує цей перелік в офіційному бюлетені НКРЗ. Положення про порядок і форму ведення реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України в смугах радіочастот загального користування затверджене рішенням НКРЗ N 117 від 03.11.2005 р.

Дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі - дозвіл на експлуатацію) - документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах (ст. 1 Закону України "Про радіочастотний ресурс України").

Дозволи на експлуатацію видаються Державним госпрозрахунковим підприємством "Український державний центр радіочастот" (УДЦР) у порядку, встановленому НКРЗ (ст. ст. 16, 29 Закону України "Про радіочастотний ресурс України").

Порядок видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання дозволу на експлуатацію визначено у ст. ст. 42 - 48 Закону України "Про радіочастотний ресурс України".

Рішенням НКРЗ N 46 від 12.08.2005 р. затверджено Положення про надання висновків щодо електромагнітної сумісності та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів.

Рішенням НКРЗ N 914 від 06.09.2007 р. затверджено Перелік радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для експлуатації яких не потрібні дозволи на експлуатацію.

Не є платниками збору зазначені вище спеціальні користувачі та радіоаматори.

Користування радіочастотним ресурсом України радіоаматорами здійснюється відповідно до Регламенту аматорського радіозв'язку, який затверджується НКРЗ в урахуванням рекомендацій громадських організацій радіоаматорів України та відповідних міжнародних організацій (ст. 53 Закону України "Про радіочастотний ресурс України"). Регламент аматорського радіозв'язку України затверджено рішенням НКРЗ N 475 від 21.10.2010 р.

Звертаємо увагу, що збір справлявся в Україні і до набрання чинності ПКУ. Так, Законом України "Про систему оподаткування" до переліку загальнодержавних податків, зборів (обов'язкових платежів) було віднесено збір за використання радіочастотного ресурсу України (ст. 14 зазначеного Закону).

Проте, спеціального закону, який би визначав механізм справляння цього збору, не існувало. Справляння збору відбувалося на підставі ст. 57 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", що не узгоджувалося з нормами Закону України "Про систему оподаткування", згідно з якими встановлення та скасування податків, зборів (обов'язкових платежів) в Україні здійснювалося відповідно до цього Закону та інших законів про оподаткування (ст. 1 вказаного Закону). У зв'язку з цим, закріплення у ПКУ порядку справляння збору має дуже важливе значення.