Семейный кодекс Украины (СК Украины) с комментариями к статьям

1. Якщо усиновлювач був записаний матір'ю, батьком усиновленої ним дитини, він може бути позбавлений батьківських прав за наявності підстав, встановлених у статті 164 цього Кодексу.

2. У разі позбавлення усиновлювача батьківських прав настають наслідки, встановлені статтею 166 цього Кодексу. У разі смерті усиновлювача, позбавленого батьківських прав, дитина одержує право на спадкування на загальних підставах.

3. Батьківські права усиновлювача можуть бути поновлені відповідно до положень статті 169 цього Кодексу.

Коментар:

1. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Закон покладає на усиновлювачів ті ж обов'язки по вихованню, що лежать на батьках дитини. Вони зобов'язані виховувати усиновлену дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний та духовний розвиток, захищати їхні інтереси, матеріально утримувати їх. Відповідно, якщо встановлено факт винної поведінки усиновлювачів суд може позбавити таку особу батьківських прав. На відміну від скасування усиновлення, у цих випадках не вимагається згода дитини (ст. 238 СК України), і така особа, напр., не зможе бути усиновлювачем (ст. 212 СК України), що встановлює запобіжний захід на майбутнє.

Встановлення цієї норми підкреслює наближеність інституту усиновлення до батьківства, але може застосовуватися тільки у випадку, коли усиновлювач записаний матір'ю або батьком усиновленої дитини.

2. Підстави, порядок, наслідки позбавлення батьківських прав усиновлювача щодо усиновленої дитини, підстави та порядок поновлення її у батьківських правах визначаються у загальному порядку (ст. ст. 164 - 169 СК України).

У разі смерті усиновлювача, позбавленого батьківських прав, дитина одержує право на спадкування на загальних підставах, оскільки діти не позбавляються майнових прав, заснованих на родинному зв'язку, та залишаються спадкоємцями першої черги (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

3. До суду було подано позов про скасування усиновлення. Позов подано усиновленою особою до усиновлювача. У позовній заяві вказувалось на те, що він був усиновлений відповідачем під час перебування у шлюбі із біологічною матір'ю позивача. З 2000 року, після розірвання шлюбу відповідач проживає окремо, не виконує батьківські обов'язки, не займається його вихованням, не надає матеріальної допомоги та не цікавиться його життя взагалі, а тому не вважає останнього своїм батьком і бажає скасувати усиновлення.

У судовому засіданні законний представник позивача позов підтримала і просила його задовольнити. Відповідача позов визнав і пояснив, що згоден на скасування усиновлення, так як вони з позивачем чужі люди.

Зважаючи на викладене, судом було ухвалено рішення суду у попередньому засіданні зважаючи на визнання позову згідно із ч. 4 ст. 130, ч. 4 ст. 174 ЦПК України. Ним було скасовано усиновлення та внесено відповідні зміни до актового запису про народження.

Якщо оцінювати цей випадок із судової практики, то з наведеного існують підстави для позбавлення батьківських прав, а не звичайне скасування усиновлення.