Семейный кодекс Украины (СК Украины) с комментариями к статьям

1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

3. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

Коментар:

1. Оскільки здійснення опіки або піклування передбачає наявність певних знань та вмінь, необхідних для здійснення виховання, опікун або піклувальник має бути освіченою особою. Ефективність опіки не в останню чергу залежить і від того, наскільки дружні склалися відносини між опікуном та підопічним, наскільки опікун або піклувальник психологічно сумісні. Тому дуже важливим при встановлені опіки або піклування над дитиною є врахування висловленої дитиною думки відносно призначення конкретного опікуна або піклувальника. На відміну від положень ч. 4 ст. 63 ЦК, в якій закріплено норму без імперативного припису, а саме зазначено, що при призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. У ч. 1 ст. 244 СК встановлено імперативну норму згідно з якою опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

Отже, опікуном, піклувальником дитини може бути призначена повнолітня дієздатна особа лише за умови надання дитиною згоди, звичайно у тому випадку, коли дитина може висловлювати таку згоду. Мова іде звичайно про те, що така згода вимагається лише у тому випадку, якщо дитина досягла віку, в якому вона може усвідомлювати все що відбувається і висловлювати свою позицію відносно процесів (процес встановлення опіки), які відбуваються навколо.

2. У ч. 2 ст. 244 СК йдеться про те, що при призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, оскільки опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа, яка особисто спроможна виконувати обов'язки опікуна або піклувальника. А отже здійснення опіки або піклування передбачає наявність певних знань та вмінь, особливо коли мова іде про дитину, оскільки опіка або піклування над дитиною передбачає, ще й процес виховання, тому залучаються до опіки або піклування як правило особи, які мають власних дітей, або мають досвід виховної роботи. Оскільки знання, які особа отримує в наслідок власного життєвого досвіду або під час навчання, практичної діяльності значно покращать відносини між опікуном, піклувальником та підопічним.

Особи, які виявили бажання бути опікунами, піклувальниками, можуть за наявності бажання пройти курс підготовки з проблем виховання дітей. У тому випадку, коли потенційний опікун або піклувальник не має власного досвіду виховання дітей - він в обов'язковому порядку проходить курс навчання в центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866).

3. Оскільки інститут опіки та піклування пов'язаний з виховним процесом особи, яка знаходиться під опікою або піклуванням цілком, зрозуміло, що законодавець встановлює певні вимоги до особи опікуна або піклувальника. У ч. 3 ст. 244 СК встановлено заборону бути опікуном (піклувальником) для осіб, яким заборонено бути усиновлювачами (ст. 212 Сімейного кодексу України). Не можуть бути опікунами, піклувальниками особи, які не досягли 18 років (Правила опіки та піклування, п. 3.2).