Семейный кодекс Украины (СК Украины) с комментариями к статьям

Стаття 257. Права баби та діда, прабаби та прадіда на виховання внуків, правнуків

1. Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

2. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Коментар:

1. Глава 21 СК України регулює особисті немайнові відносини між іншими членами сім'ї та родичами. Структурована вона таким чином, що передбачає відповідні права та обов'язки по вихованню, піклуванню, спілкуванню та захисту прав і інтересів інших членів сім'ї та родичів.

Під особистими немайновими правовідносинами інших членів сім'ї та родичів слід розуміти - врегульовані нормами сімейного права відносини між іншими членами сім'ї та родичами стосовно їх особистих немайнових благ та інтересів.

Особливостями особистих немайнових відносин між іншими членами сім'ї та родичами є те, що вони не мають економічного змісту та майнового характеру, виникають щодо визначених нематеріальних благ, тісно пов'язані з особистістю іншого члена сім'ї та родича, є невіддільними від неї і не можуть відчужуватись, як і самі блага, стосовно яких виникають особисті права і обов'язки.

Суб'єктний склад особистих немайнових правовідносин, що виникають між іншими членами сім'ї та родичами складають: баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брати, сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок та фактичні вихователі (особи, у сім'ї яких виховувалась дитина).

СК України не розкриває поняття "член сім'ї", відповідно і інший член сім'ї, однак вказує на перелік осіб, яких слід розглядати як інших членів сім'ї та родичів. Певна спроба визначити поняття "член сім'ї" була зроблена Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") від 3 червня 1999 р. N 5-рп/99.

КСУ виділив основні критерії, за якими ту чи іншу особу можна віднести до "члена сім'ї": 1) наявність кровних (родинних) зв'язків чи шлюбних відносин, в тому числі і фактичних шлюбних відносин; 2) постійне сумісне проживання на одній житловій площі; 3) ведення спільного господарства. Крім цього, КСУ спробував визначити повний перелік "членів сім'ї", до яких відніс: дружину (чоловіка), їх дітей та батьків. Також, за умови спільного проживання та ведення спільного господарства до членів сім'ї можуть належати: інші особи: близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба; інші родичі та особи, які не перебувають у безпосередніх родинних стосунках (неповнорідні брати, сестри, зять, невістка, вітчим, мачуха, опікуни, піклувальники, пасинки, пачерки та інші).

Коментована стаття регламентує права баби, діда, прабаби, прадіда на виховання внуків та правнуків. До змісту права на виховання внуків і правнуків законодавець також включає право на спілкування з ними. Це свідчить про те, що процес виховання дитини, тісно пов'язаний із спілкуванням з нею.

У ч. 1 коментованої статті вказується, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися з своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Зі змісту вказаної правової норми випливає, що законодавець закріплює лише право на виховання та спілкування. Відповідного ж обов'язку у Кодексі не закріплено. Очевидно вказаний обов'язок ґрунтується, у першу чергу, на нормах моралі.

У ч. ч. 2, 3 коментованої статті закріплено механізм реалізації права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який здійснюється шляхом:

1) Покладенням обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків;

2) Правом баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.