Бюджетний кодекс України (БК України). Науково-практичний коментар.

1. Надання субвенцій на виконання інвестиційних програм (проектів) ґрунтується на таких основних принципах:

1) принцип об'єктивності та відкритості - отримувач субвенції визначається за прозорими процедурами;

2) принцип єдності - розподіл коштів має забезпечити реалізацію системи національних цінностей і завдань інноваційного розвитку та сприяти зменшенню відмінностей в рівні життя населення різних регіонів країни;

3) принцип збалансованого розвитку - надання державної підтримки територіям з урахуванням їх потенціалу;

4) принцип цільового використання коштів - субвенція використовується виключно на мету, визначену її надавачем, з урахуванням прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку країни і відповідної території, державних цільових програм, прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.

2. Субвенції на виконання інвестиційних програм (проектів) надаються з державного бюджету місцевим бюджетам з урахуванням таких основних засад:

1) економічної ефективності досягнення цілей інвестиційної програми (проекту) із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів на виконання інвестиційних програм (проектів);

2) направленості субвенції виключно на створення, приріст чи оновлення основних фондів комунальної форми власності (насамперед на завершення будівництва та реконструкції об'єктів із ступенем будівельної готовності понад 70 відсотків);

3) фінансової забезпеченості інвестиційних програм (проектів), строк впровадження яких довший, ніж бюджетний період, необхідними фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, кредитами (позиками), залученими під державні та/або місцеві гарантії, та коштами субвенції на їх виконання впродовж усього строку впровадження;

4) рівня забезпеченості об'єктами виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури, що підвищує інвестиційну привабливість території;

5) виключено;

6) участі бюджету - отримувача субвенції:

для бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення - не менш як 1 відсоток надходжень бюджету розвитку;

для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, бюджетів міста Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення - не менш як 3 відсотки надходжень бюджету розвитку;

для бюджету міста Києва - не менш як 5 відсотків надходжень бюджету розвитку;

7) обґрунтування спроможності подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів об'єктів комунальної власності.

3. Розподіл субвенції на виконання інвестиційних програм (проектів) здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням завдань і заходів державної стратегії регіонального розвитку, регіональних стратегій розвитку на підставі формалізованих параметрів, що базуються на фактичних та прогнозних показниках економічного та соціального розвитку відповідної території (основними з яких є показники обсягу промислового виробництва, обсягу валової продукції сільського господарства, обсягу інвестицій в основний капітал, рівня щільності населення, рівня безробіття населення, доходів населення у розрахунках на одну особу, середньомісячної заробітної плати працівників).

Коментар:

Згідно п. 26 ч. 1 ст. 2 БК України, інвестиційна програма (проект) - це комплекс заходів, визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів чи шляхом надання державних та/або місцевих гарантій. Відтак, субвенція на виконання інвестиційних програм (проектів) - це міжбюджетний трансферт для використання на фінансування комплексу заходів, визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів чи шляхом надання державних та/або місцевих гарантій в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Згідно з коментованою статтею субвенції з Державного бюджету України на виконання інвестиційних проектів надаються з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти, з їх подальшим перерозподілом для бюджетів місцевого самоврядування. Отже, кінцевими отримувачами таких субвенцій виступають органи місцевого самоврядування - сільські, селищні та міські ради (крім бюджетів місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти). При такому розподілі міжбюджетних трансфертів дотримується один із основних принципів бюджетної системи, - принцип субсидіарності - який полягає у тому, що розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання гарантованих публічних (соціальних) послуг до їх безпосереднього споживача.

Надання субвенцій на виконання інвестиційних програм (проектів) ґрунтується на низці принципів, до яких частина перша коментованої статті БК відносить:

1) принцип об'єктивності та відкритості - отримувач субвенції визначається за прозорими процедурами;

2) принцип єдності - розподіл коштів має забезпечити реалізацію системи національних цінностей і завдань інноваційного розвитку та сприяти зменшенню відмінностей в рівні життя населення різних регіонів країни;

3) принцип збалансованого розвитку - надання державної підтримки територіям з урахуванням їх потенціалу;

4) принцип цільового використання коштів - субвенція використовується виключно на мету, визначену її надавачем, з урахуванням прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку країни і відповідної території, державних цільових програм, прогнозу бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.

З урахуванням основних засад, на яких, згідно з частиною другою коментованої статті Бюджетного кодексу, на яких має ґрунтуватися надання субвенцій на виконання інвестиційних програм (проектів), можна дійти висновку, що такі субвенції можуть надаватися з державного бюджету місцевим бюджетам тільки за умови, якщо:

а) вони спрямовані виключно на створення, приріст чи оновлення основних фондів комунальної форми власності;

б) в їх фінансуванні бере участь не лише бюджет надавача, а й бюджет отримувача субвенції;

в) витрати на їх виконання є економічно обґрунтованими (виправданими), а досягнення їх цілей - економічно ефективним. Інвестиційна програма (проект) є економічно ефективною, а витрати на її виконання є економічно обґрунтованими (виправданими) лише у тому разі, коли її цілей можливо досягти із залученням мінімально допустимого обсягу бюджетних коштів;

г) рівень забезпеченості відповідної адміністративно-територіальної одиниці, бюджету якої надаватиметься субвенція, закладами (установами) соціально-культурної сфери, а також рівень розвитку її дорожнього та комунального господарства є таким, що робить виконання відповідної інвестиційної програми (проекту), на яку надається субвенція, економічно обґрунтованим (виправданим);

ґ) вони забезпечені фінансовими ресурсами місцевих бюджетів, кредитами (позиками), залученими під державні та/або місцеві гарантії, та коштами субвенції на їх виконання впродовж усього строку впровадження, - для інвестиційних програм (проектів), строк впровадження яких довший, ніж бюджетний період;

д) їх план містить економічне обґрунтування спроможності подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів об'єктів комунальної власності.

Розподіл субвенції на виконання інвестиційних програм (проектів) здійснюється на підставі формалізованих параметрів, що базуються на фактичних та прогнозних показниках економічного та соціального розвитку відповідної території (основними з яких є показники обсягу промислового виробництва, обсягу валової продукції сільського господарства, обсягу інвестицій в основний капітал, рівня щільності населення, рівня безробіття населення, доходів населення у розрахунках на одну особу, середньомісячної заробітної плати працівників).