Кримінальний кодекс України (КК України). Науково-практичний коментар.

1. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин -

караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

2. Ті самі діяння, поєднані із застосуванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна, -

караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

4. Втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму, -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років.

Коментар:

1. Суспільна небезпека злочинів, передбачених цією статтею, полягає у тому, що вони посягають на конституційні права громадян, пов'язані з їх волевиявленням через вибори та референдуми. До таких прав відносяться: право громадян України обирати або бути обраним до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, право вимагати проведення референдуму та право голосу (участі) на референдумі. Крім того, такі злочини посягають на права громадян, реалізація яких забезпечує належну організацію підготовки та проведення виборів і референдумів, а саме: брати участь у виборчому процесі як його суб'єкта, в роботі виборчої комісії, комісії з референдуму, ініціативної групи референдуму як їх члена, а також бути офіційним спостерігачем на виборах.

Внаслідок передбачених цією статтею посягань при проведенні виборів до органів державної влади або органів місцевого самоврядування можуть потрапити особи, які фактично не були до них обрані, і навпаки, можуть не потрапити кандидати, які отримали (чи за умови дотримання положень закону при проведенні виборів могли б отримати) підтримку більшості виборців. У результаті цього окремі органи державної влади чи органи місцевого самоврядування можуть виявитися фактично нелегітимними. Внаслідок передбачених цією статтею посягань при призначенні (проголошенні) та проведенні референдумів можуть бути створені перешкоди у збиранні підписів під вимогою про проведення референдуму, в організації підготовки та проведенні референдуму, а зрештою - у прийнятті громадянами України шляхом голосування рішень з важливих питань загальнодержавного та місцевого значення, які можуть бути предметом референдумів.

2. Основним безпосереднім об'єктом злочинів, передбачених частинами 1 - 3 ст. 157, є право громадян України: обирати і бути обраним (виборче право); на вимогу референдуму та участь у ньому; на участь у виборчому процесі у статусі суб'єкта такого процесу, члена виборчої комісії, а в референдумному процесі - здійснювати діяльність члена ініціативної групи референдуму чи комісії з референдуму; на спостереження за виборами. Додатковим об'єктом злочинів, передбачених частинами 2 і 3 ст. 157, є психічна та фізична недоторканність особи, право власності, правильна (нормальна) діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, окремих організацій, установ, підприємств. Основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157, є нормальна діяльність виборчої комісії чи комісії з референдуму.

3. Потерпілими від злочинів, передбачених ст. 157, можуть бути: громадяни, які мають право обирати чи бути обраними (виборці та кандидати на виборні посади в органах державної влади та органів місцевого самоврядування); громадяни, які мають право брати участь у референдумі; особи, діяльність яких відповідно до законодавства спрямована на забезпечення реалізації суб'єктивного права громадянина бути обраним до вказаних органів або на забезпечення участі у виборчому процесі, таких його суб'єктів як партії чи блоки партій (довірені особи кандидатів, офіційні представники партій (блоків), уповноважені особи (партій (блоків); члени виборчих комісій (Центральної виборчої комісії України, окружних (територіальних) та дільничних виборчих комісій); члени ініціативних груп референдуму; члени комісій з референдуму; офіційні спостерігачі (від партій (блоків)), кандидатів, громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій). Не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину претенденти на виборні посади, вибори яких не регламентуються виборчим законодавством (наприклад, претенденти на посаду суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради юстиції України, Голови Верховної Ради України, його заступників та голів парламентських комітетів), а також особи, які вже обрані депутатами, Президентом України чи сільськими, селищними, міськими головами.

4. Об'єктивна сторона злочинів, передбачених цією статтею, може виражатись у формі:

1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень (частини 1 - 3 ст. 157);

2) втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157).

Така форма цього злочину як перешкоджання полягає у будь-яких діях чи бездіяльності, спрямованих на створення перепон зазначеним суб'єктам у здійсненні їхніх прав або в іншій законній діяльності, пов'язаних з проведенням виборів до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування або референдумів. Йдеться про проведення будь-якого виду виборів (вибори Президента України, вибори народних депутатів України, місцеві вибори - вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів) або будь-якого виду референдуму (всеукраїнського чи місцевого). За змістом закону перешкоджання може бути спрямоване проти: 1) вільного здійснення громадянином таких його конституційних прав як виборче право та право брати участь у всеукраїнському та місцевому референдумах; 2) діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу (іншого - значить будь-якого із суб'єктів виборчого процесу, крім виборця, кримінально-правова охорона прав якого виділена окремо). За виборчим законодавством суб'єктами виборчого процесу є, зокрема: виборець; виборчі комісії; кандидати; партія (блок), які висунули кандидатів (місцеві організації партій (блоки); офіційні спостерігачі від партій (блоків). Закони, які регламентують організацію підготовки та проведення президентських, парламентських та місцевих виборів, визначають виключний перелік суб'єктів виборчого процесу окремо з кожного виду виборів; 3) діяльності колегіальних суб'єктів, до повноважень яких віднесено організацію підготовки та проведення референдумів,- ініціативної групи референдуму та комісії з референдуму; 4) діяльності окремих членів цих суб'єктів та члена виборчої комісії при виконанні ними своїх повноважень; 5) діяльності офіційного спостерігача при виконанні ним своїх повноважень.

Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права може виразитись, зокрема, у: безпідставній відмові в реєстрації кандидатом; невключенні громадянина до списків виборців за наявності для того підстав або виключенні громадянина із списків виборців за відсутності для того підстав; неправомірній відмові виборцеві у прийнятті і розгляді його заяви про включення його до списку виборців; примушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку певного претендента в кандидати чи, навпаки, відмовитись у підписанні такого листа; примушуванні службовою особою підлеглих (наприклад, військовослужбовців строкової служби, курсантів) до голосування за конкретного кандидата; бездіяльності службової особи, яка, відповідно до свого службового становища, зобов'язана вжити заходів щодо забезпечення реалізації виборчих прав громадянина; примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру з балотування чи зареєструватися кандидатом; створенні перепон щодо прибуття виборця на виборчу дільницю для голосування тощо.

Цією ознакою охоплюється також перешкоджання діяльності довірених осіб кандидатів у Президенти України, кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, представника кандидата у Президенти України або партії (блоку) у Центральній виборчій комісії України, які допомагають реалізувати зазначеним громадянам їх суб'єктивне право бути обраними до органів державної влади й органів місцевого самоврядування.

Водночас перешкоджання діяльності інших осіб, які не є учасниками виборчого процесу, але які певним чином причетні до виборчої кампанії, не утворює складу злочинів, передбачених ст. 157, оскільки воно безпосередньо не посягає на їх об'єкт. Такі дії за наявності для того підстав слід розглядати як відповідний злочин проти життя та здоров'я особи, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, злочин у сфері службової діяльності чи інший злочин. Наприклад, це стосується перешкоджання службовим особам органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування у здійсненні їх повноважень щодо складання загальних списків виборців, матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення виборів.

Цією формою злочину охоплюються також випадки створення перешкод для нормальної діяльності виборчої комісії (дільничної, територіальної, окружної, Центральної) чи її окремого члена або будь-яке неправомірне втручання у вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції щодо організації та проведення виборів, якщо такі дії були спрямовані на перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права. Наприклад, це може проявитися в організації зриву засідання комісії з тим, щоб не допустити реєстрації певної особи кандидатом у депутати чи на іншу виборну посаду. За відсутності такого спрямування дії винної особи за наявності підстав можуть розглядатися як інший відповідний злочин, у т. ч. проти життя чи здоров'я особи, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян (статті 341, 356), проти громадського порядку (ст. 296), або як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 21219 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. Якщо ж перешкоджання вільному здійсненню громадянином його виборчого права шляхом створення перешкод для нормальної діяльності виборчої комісії було вчинено службовою особою з використанням службового становища у формі втручання у здійснення виборчою комісією своїх повноважень, скоєне, за наявності передбачених законом ознак, слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 157. З урахуванням зазначених обставин має даватися правова оцінка перешкоджанню діяльності комісії з референдуму чи її окремого члена.

Як перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права може бути кваліфіковане створення перепон громадянам України, партіям (блокам) та іншим суб'єктам вести передвиборну агітацію, вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми партій (блоків), політичні, ділові та особисті якості кандидатів. Воно може проявитись у зриві проведення зборів, мітингів чи зустрічей з кандидатами (їх прямій забороні, недопущенні виборців, кандидатів чи інших осіб до місця їх проведення, ненаданні приміщення, умисного виведення з ладу технічного обладнання, необхідного для проведення таких заходів, відключення електроенергії, несвоєчасному повідомленні про місце і час таких заходів тощо), наданні необґрунтованих переваг чи встановленні безпідставних обмежень для передвиборних виступів кандидатів, їхніх довірених осіб у відповідних ЗМІ, безпідставній відмові у виготовленні матеріалів передвиборної агітації, їх незаконному вилученні або знищенні, порушенні правил транслювання ЗМІ агітаційних телерадіопрограм тощо.

Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого права брати участь у референдумі може полягати, зокрема, у: безпідставному невключенні громадянина до списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або виключенні з такого списку; невидачі громадянину, який включений до зазначеного списку, бюлетеня для голосування; примушуванні до участі або неучасті в голосуванні на референдумі тощо.

Перешкоджання діяльності інших суб'єктів, зазначених у ч. 1, можуть становити будь-які діяння, які створюють перешкоди таким суб'єктам в їх законній діяльності, в реалізації ними своїх повноважень. Це може бути, зокрема: стосовно члена ініціативної групи референдуму - заборона здійснювати збирання підписів під вимогою про проведення референдуму, перешкоджання здачі до визначеного законом органу місцевого самоврядування підписних листів із підписами громадян під зазначеною вимогою; стосовно члена виборчої комісії чи члена комісії з референдуму - домагання не брати участі у діяльності комісії чи розгляді нею конкретних питань; стосовно політичної партії (блоку) чи кандидата - недопущення представника партії (блоку), її уповноваженої особи чи довіреної особи кандидата до участі в засіданні виборчої комісії; стосовно офіційного спостерігача - блокування його доступу на виборчу дільницю для здійснення спостереження, перешкоджання здійсненню фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозапису.

Закон передбачає шість конкретних способів вчинення цього злочину: 1) підкуп; 2) обман; 3) примушування; 4) застосування насильства; 5) знищення чи пошкодження майна; 6) погроза застосування насильства або знищення чи пошкодження майна. Перші три з них утворюють простий склад злочину (ч. 1), інші три - кваліфікований (ч. 2).

Підкуп полягає у схилянні особи шляхом надання, пропозиції чи обіцяння винагороди матеріального характеру (грошей, матеріальних цінностей або послуг) до вчинення певних дій чи утримання від них (до бездіяльності), пов'язаних з реалізацією громадянином свого виборчого права чи права брати участь у референдумі, діяльністю інших суб'єктів виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, виконанням своїх повноважень членом виборчої комісії, членом ініціативної групи референдуму, членом комісії з референдуму або офіційним спостерігачем. Такий підкуп, вчинений стосовно службової особи, за наявності підстав слід розцінювати як давання хабара і додатково кваліфікувати за ст. 369.

Обман - це введення конкретної особи чи групи осіб (ініціативної групи референдуму, виборчої комісії, комісії з референдуму) в оману стосовно дійсних явищ і фактів, що мають безпосереднє відношення до здійснення громадянином своїх виборчих прав або права брати участь у референдумі, до діяльності інших суб'єктів, зазначених у ч. 1. Обман може виразитись як у повідомленні таким особам неправдивих відомостей (наприклад, про час та місце голосування, порядок заповнення бюлетенів тощо), так і в умисному замовчуванні фактичних обставин, які винний зобов'язаний був повідомити, наприклад, як голова чи член виборчої комісії (неповідомлення виборцям про зняття конкретним кандидатом своєї кандидатури з балотування або про розгляд певного питання на засіданні виборчої комісії тощо).

Примушування передбачає застосування до потерпілого насильства, спрямованого на те, щоб схилити його до певної поведінки (вчинення дії чи утримання від неї) і таким чином перешкодити вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, законній діяльності певних учасників виборчого та рефрендумного процесів. Примушування, передбачене ч. 1 ст. 157, може полягати у застосуванні шантажу або будь-якого примусу, за винятком тих видів фізичного та психічного насильства, що передбачені ч. 2 ст. 157.

Перешкоджання у формі втручання службової особи у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень (ч. 4 ст. 157) з об'єктивної сторони характеризується тим, що воно: 1) здійснюється службовою особою з використанням її службового становища; 2) стосується здійснення повноважень виборчої комісії чи комісії з референдуму, установлених законом; 3) вчиняється шляхом незаконної вимоги чи вказівки. Таке втручання утворює склад цього злочину лише тоді, коли воно має незаконний характер, а саме: коли ним перешкоджається здійсненню передбачених законом повноважень виборчої комісії чи комісії з референдуму і способом його вчинення є незаконна вимога чи вказівка. Відповідно для з'ясування характеру втручання необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати два моменти: а) чи була законною здійснювана виборчою комісією чи комісією з референдуму діяльність, втручання в яку мало місце з боку службової особи. Це передбачає звернення до відповідного виборчого закону чи закону про референдум, який визначає статус відповідної комісії; б) чи вийшла службова особа, яка втрутилася у здійснення повноважень виборчою комісією чи комісією з референдуму, за межі своїх повноважень і чи носить пред'явлена нею вимога або дана нею вказівка незаконний характер. Під вимогою у даному разі слід розуміти висловлене службовою особою до виборчої комісії чи комісії з референдуму прохання (побажання) щодо прийняття нею відповідного рішення, яке не припускає заперечень і підлягає виконанню комісією. Вказівка як спосіб незаконного втручання у здійснення повноважень виборчою комісією або комісією з референдуму полягає у дачі службовою особою такій комісії керівної настанови, яка передбачає неухильне слідування їй комісією при прийнятті нею відповідного рішення. Незаконною визнається вимога чи вказівка, яку службова особа не могла пред'являти (давати) комісії, виходячи зі своїх повноважень. Виборче законодавство передбачає, що ніхто не має права втручатися в діяльність виборчих комісій, крім як у випадках, передбачених законом.

Якщо незаконне втручання в діяльність виборчої комісії поєднане з незаконним впливом на члена Центральної виборчої комісії України з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 157 та 344.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли відбулося фактичне перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у перешкоджання референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача (частини 1 - 3 ст. 157) або з моменту фактичного втручання у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157).

5. З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157, є мета - вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.

6. Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157, загальний, а злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157,- спеціальний (службова особа). Про поняття службової особи див. примітки 1 і 2 до ст. 364 та коментар, викладений у Загальних положеннях до розділу XVII Особливої частини КК.

7. Кваліфікуючими ознаками перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача закон передбачає вчинення його у поєднанні: 1) із застосуванням насильства; 2) знищенням чи пошкодженням майна; 3) погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна (ч. 2 ст. 157), а особливо кваліфікуючими ознаками - вчинення перешкоджання: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) членом виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 3 ст. 157).

Під насильством у ст. 157 розуміється застосування фізичної сили, яке може виразитись у нанесенні побоїв, ударів, позбавленні чи обмеженні волі, заподіянні тілесних ушкоджень, насильницьке вилучення у потерпілого паспорта чи іншого документа, необхідного для реєстрації кандидатом або відкриття рахунка для фінансування виборчої кампанії, одержання виборчого бюлетеня тощо. Якщо застосоване насильство містить ознаки більш тяжкого злочину, ніж перешкоджання здійсненню виборчого права, воно потребує самостійної кваліфікації, зокрема, за статтями 115, 121, ч. 2 ст. 122 або іншою статтею КК.

Про поняття знищення чи пошкодження майна див. ст. 194 та коментар до неї. Якщо знищення чи пошкодження майна вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,- воно потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених частинами 2 або 3 ст. 157 та ч. 2 ст. 194.

Під погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна слід розуміти залякування потерпілого негайно або у майбутньому застосувати до нього фізичне насильство, привести у непридатність майно, у збереженні якого він зацікавлений. Погроза вбивством охоплюється змістом поняття "погроза застосування насильства" і додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує.

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 та коментар до неї.

Членом виборчої комісії визнається особа, яка відповідно до виборчого законодавства включена до складу дільничної, територіальної, окружної чи Центральної виборчої комісії. Відповідного статусу особа набуває з моменту складення присяги члена такої комісії, а втрачає з моменту припинення повноважень члена комісії, у т. ч. дострокового. Під іншою службовою особою слід розуміти будь-яку іншу, крім члена виборчої комісії, службову особу.

Обов'язковою умовою кваліфікації цього злочину за ознакою вчинення його членом виборчої комісії чи іншою службовою особою є здійснення зазначеного перешкоджання такими особами з використанням влади або службового становища.

Якщо такі дії потягли за собою тяжкі наслідки, вчинені працівником правоохоронного органу або пов'язані з перевищенням влади чи службового становища, за кваліфікуючих обставин, вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за відповідні злочини у сфері службової діяльності (частини 2 або 3 статей 364, 365, 423, 424). У разі, коли перешкоджання службовою особою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування здійсненню виборчого права одночасно створювало перепони законній діяльності об'єднань громадян, у т. ч. політичних партій або їх органів (наприклад, наданням привілеїв та сприянням певним політичним партіям, що беруть участь у виборчому процесі, і ущемленні прав інших), вчинене за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст. 170.

8. Такі діяння як, зокрема: порушення права громадянина на ознайомлення в установленому законом порядку зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, а так само відмова у видачі громадянину копії мотивованого рішення про відхилення його скарги (заяви) про внесення змін до списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або порушення строків видачі копії такого рішення; надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації; порушення встановленого законом права кандидатів, політичних партій (блоків) на використання на рівних умовах будинків (приміщень) для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації; відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов'язків за основним місцем роботи на час виконання ним повноважень члена виборчої комісії; звільнення члена виборчої комісії з роботи або переведення його на нижчу посаду з підстав, пов'язаних із виконанням його обов'язків у виборчій комісії,- відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. розглядаються як адміністративні правопорушення і тягнуть за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтями 2128, 2129, 21212, 21219 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

* * * 

Конституція України (статті 38, 69, 71, 72, 76, 103, 141).

Закон України "Про вибори Президента України" в редакції від 18 березня 2004 р. (статті 1, 2, 3, 6, 8, 9, 12, 21, 22, 25 - 36, 57 - 64).

Закон України "Про вибори народних депутатів України" в редакції від 7 липня 2005 р. (статті 1, 2, 3, 6, 9, 12, 24 - 38, 39 - 47, 65 - 71).

Закон України "Про Центральну виборчу комісію" від 30 червня 2004 р. (статті 26 - 29).

Закон України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 6 квітня 2004 р. (статті 3, 4, 6, 9, 12, 19 - 28, 31 - 323, 50 - 56).

Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 р. (статті 7, 8, 16 - 18, 24 - 32).

Конституція Автономної Республіки Крим (статті 1, 6). Затверджена Законом України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" від 23 грудня 1998 р.