Бюджетний кодекс України (БК України). Науково-практичний коментар.

Стаття 25. Безспірне списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету

1. Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

2. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Коментар:

1. Коментована стаття присвячена примусовому списанню коштів бюджету.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України:

1) розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

2) контролю за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;

3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Згідно з Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. N 1232, органи Державного казначейства України відкривають, ведуть та закривають рахунки в органах казначейства, а також провадять безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Отже, перед тим, як перейти до характеристики порядку примусового списання коштів з рахунків в органах Державного казначейства України, необхідно з'ясувати, які саме рахунки відкриваються (закриваються) та ведуться органами Державного казначейства України.

Звертаємо увагу, що Бюджетний кодекс України, на жаль, не містить переліку рахунків, які можуть відкривати органи Державного казначейства України, та які відкриваються органам Державного казначейства України. Висновок про можливість відкриття учасниками бюджетного процесу рахунків певних видів можна зробити на підставі аналізу окремих статей Бюджетного кодексу України. Зокрема, в п. 25 ч. 1 статті 2 Бюджетного кодексу України дається визначення залишку бюджетних коштів як обсягу коштів відповідного бюджету, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів цього бюджету на кінець звітного періоду. Тобто, мова йде про рахунки бюджетів та рахунки розпорядників і рахунки одержувачів коштів цих бюджетів.

Далі, у ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Отже, законодавець виділяє єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України та рахунки контролюючих органів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу України на кінець бюджетного періоду Державне казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду Державного бюджету України для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. Рахунки спеціального фонду Державного бюджету України відкриваються в наступному бюджетному періоді із записом про всі невитрачені в попередньому бюджетному періоді кошти, які були одержані на виконання відповідних завдань. Тобто, в цій статті вживається термін "рахунки спеціального фонду Державного бюджету України".

Згідно з ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету також зараховуються на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 108 Бюджетного кодексу України міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам перераховуються з рахунків державного бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти. Як бачимо, у цій статті законодавець вживає термін "рахунки Державного бюджету України".

Відповідно до ч. 1 статті 120 Бюджетного кодексу України зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства (якими, згідно з Бюджетним кодексом України, можуть бути учасники бюджетного процесу). І, нарешті, у коментованій статті мова йде про примусове списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Отже, стаття 25 Бюджетного кодексу України стосується списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів. Проте, Бюджетний кодекс України не визначає, які ж рахунки відносяться до рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів. З аналізу вищезазначених норм Бюджетного кодексу України можна зробити висновок, що сюди відносяться рахунки Державного бюджету України та рахунки місцевих бюджетів.

Відсутність чіткого переліку рахунків, які відкриваються органами Державного казначейства України, в Бюджетному кодексі України, на жаль, ускладнює не тільки тлумачення відповідних норм самого Бюджетного кодексу України, але й положень підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на виконання відповідних його норм.

По-перше, стосовно рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, про які йде мова у ч. 1 коментованої статті, необхідно звернути увагу на те, що Бюджетним кодексом України не дається визначення єдиного казначейського рахунку. Таке визначення знаходимо у підзаконному нормативно-правовому акті - Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 р. N 122. Згідно з цим нормативно-правовим актом єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП НБУ). Єдиний казначейський рахунок об'єднує кошти субрахунків, що відкриті в Державному казначействі України (центральний рівень), управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

В органах Державного казначейства, у свою чергу, відкрито:

- рахунки для зарахування надходжень, передбачених законодавством України;

- рахунки розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів;

- рахунки підприємствам, установам, організаціям тощо за операціями, що не відносяться до операцій з виконання бюджетів, але відповідно до вимог законодавства обслуговуються органами Державного казначейства.

Зазначені рахунки відкриваються на балансі органів Державного казначейства відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства, затверджених наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. N 119.

Перелік рахунків, які відкриваються в органах Державного казначейства України розпорядникам, одержувачам бюджетних коштів та іншим клієнтам, міститься у Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства, затвердженому наказом Державного казначейства України N 221 від 02.12.2002.

Згідно з цим Порядком рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства, відповідно до порядку їх функціонування та призначення коштів, поділяються на бюджетні та небюджетні.

Бюджетні рахунки - це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства для зарахування надходжень, здійснення операцій клієнтів з бюджетними коштами та здійснення операцій, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх і внутрішніх боргових зобов'язань, загальнодержавних видатків, а також рахунки для обліку операцій із фінансування бюджетів.

Бюджетні рахунки для зарахування надходжень (рахунки за надходженнями) - це рахунки для зарахування податкових, неподаткових та інших надходжень, справляння яких передбачено законодавством України, включаючи трансферти, дарунки, гранти та кошти, залучені до бюджетів від розміщення цінних паперів, отриманих кредитів тощо.

Бюджетні рахунки для операцій клієнтів за бюджетними коштами - рахунки для здійснення операцій за асигнуваннями, передбаченими на виконання відповідних програм і заходів у державному та місцевих бюджетах, які відкриваються розпорядникам та одержувачам коштів і поділяються на:

• реєстраційні рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій з виконання загального фонду кошторисів;

• спеціальні реєстраційні рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів бюджетів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторисів;

• рахунки одержувачів коштів, які відкриваються одержувачам коштів бюджету за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків загального та/або спеціального фондів для обліку операцій з виконання плану використання бюджетних коштів.

• рахунки, які відкриваються розпорядникам бюджетних коштів для здійснення загальнодержавних видатків.

Інші бюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються за відповідними кодами бюджетної класифікації для здійснення операцій з обслуговування внутрішніх та зовнішніх боргових зобов'язань держави та, в окремих випадках, здійснення загальнодержавних видатків, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Рахунки для обліку операцій з фінансування бюджетів - рахунки, які відкриваються для обліку операцій з фінансування бюджетів, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Небюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються органами Державного казначейства України у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, підприємствам, установам, організаціям за операціями, що не відносяться до операцій за виконанням бюджетів.

Відповідно до п. 5.2 зазначеного Порядку розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів коштів, а також інших клієнтів здійснюється органами Державного казначейства відповідно до умов договорів між органом Державного казначейства і власниками рахунків (додаток 1).

Згідно з п. 2.1.9 Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування, який міститься у додатку 1 до цього Порядку, казначейство має право здійснювати безспірне списання коштів з рахунків Клієнта, що передбачено статтею 25 Бюджетного кодексу України.

У пункті 5.2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21.01.2004 р., визначено, що примусове списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків, вони передаються для виконання відповідному органу державного казначейства, якщо це передбачено договором між банком та органом державного казначейства, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

Звертаємо увагу, що статтею 33 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" N 489-V від 19.12.2006 встановлено, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України. Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України.

Безспірне списання коштів з рахунку державного бюджету здійснюється виключно органами Державного казначейства України за черговістю надходження рішень за рахунок і в межах відповідних бюджетних асигнувань і виключно за рішенням суду.

Встановлено, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, у 2007 році за вимогою органів державної виконавчої служби України здійснюється органами Державного казначейства України в межах бюджетних призначень, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету, в такому порядку:

• Державне казначейство України у терміни, визначені у приписі, списує у безспірному порядку на користь зазначеної фізичної особи встановлену до відшкодування суму коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України;

• відшкодовані суми обліковуються Державним казначейством України та відображаються у звітності про виконання державного бюджету;

• у разі потреби у таких видатках понад обсяг бюджетних призначень в установленому законодавством порядку подаються відповідні пропозиції щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету або внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Списання коштів з бюджету за рішеннями судів щодо відшкодування вартості конфіскованого та безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, здійснюється у розмірах сум коштів, що надійшли до бюджету від реалізації цього майна.

Списання коштів за відповідним рішенням на користь працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу бюджетної установи, які мають право на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, здійснюється Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, встановлених на утримання цієї установи.

Списання коштів за відповідним рішенням на користь працівників установ системи освіти по виплатах, передбачених абзацами восьмим - десятим частини першої статті 57 Закону України "Про освіту", здійснюється Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку за рахунок і в межах відповідних бюджетних призначень.

Кошти, відшкодовані державою з Державного бюджету України згідно з цією статтею, вважаються збитками Державного бюджету України. Позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, згідно з цією статтею, виступають органи прокуратури за поданням відповідних матеріалів органами Державного казначейства України.

Органи Державного казначейства України виконують рішення, які прийняті органами державної влади, про списання коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів з відображенням в обліку органів Державного казначейства України відповідних бюджетних зобов'язань.

Цей порядок поширюється також і на місцеві бюджети.

Реалізація наведеної норми здійснюється відповідно до Порядку виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого наказом Державного казначейства України N 28 від 02.02.2007 року. Вказаним нормативно-правовим актом встановлено такий порядок проведення безспірного списання коштів.

Після отримання розпису державного бюджету на поточний рік Державне казначейство України формує пропозиції щодо виділення асигнувань загального фонду державного бюджету на суму в межах річного розпису бюджетних асигнувань за КПКВ 3511250 "Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду" відповідно до бюджетної класифікації та спрямовує їх у встановленому порядку на відкритий рахунок.

Асигнування для проведення зазначених видатків відкриваються на початку місяця відповідно до затверджених пропозицій у загальновстановленому порядку за КПКВ 3511250 "Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду" відповідно до бюджетної класифікації на всю суму затверджених пропозицій.

Списання коштів проводиться у безспірному порядку з рахунку, який відкривається в Державному казначействі України на ім'я Державного казначейства України за балансовим рахунком 3525 "Рахунки для обліку операцій за загальнодержавними видатками за коштами загального фонду державного бюджету".

За умови недостатності коштів на рахунку в межах відкритих асигнувань для виконання вимог державних виконавців Державне казначейство України здійснює облік цих документів, не оплачених у строк, а також готує лист Міністерству фінансів України з обґрунтованими пропозиціями щодо збільшення бюджетних асигнувань на поточний або наступний місяць у межах бюджетних призначень, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Виконання рішень суду, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів, здійснюється у разі надходження до Державного казначейства постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, виконавчого документа та оформленої належним чином у двох примірниках платіжної вимоги.

Реквізит "Призначення платежу" платіжної вимоги має містити інформацію про назву, дату виконавчого документа, статтю Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, якою передбачено порядок проведення загальнодержавних видатків Державного бюджету України, прізвище та ініціали особи, на користь якої стягуються кошти.

Якщо платіжна вимога оформлена з порушенням вимог до заповнення реквізитів розрахункових документів, установлених Національним банком України, Державне казначейство України повертає органу державної виконавчої служби платіжну вимогу та виконавчий документ без виконання. Підстави для повернення зазначаються на зворотному боці розрахункового документа.

Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, перший примірник платіжної вимоги, копія виконавчого документа залишаються на зберіганні у Державному казначействі України. Другий примірник платіжної вимоги та виконавчий документ з відміткою про виконання повертаються органу державної виконавчої служби.

Оплата платіжної вимоги оформляється платіжним дорученням, яке засвідчується підписом відповідальної особи та відбитком штампа казначея. Дата складання платіжного доручення має відповідати даті списання коштів. У реквізиті "Призначення платежу" платіжного доручення орган Державного казначейства зазначає номер і дату платіжної вимоги, яка оплачується, та зазначає текст, що наведений у реквізиті "Призначення платежу" цієї платіжної вимоги. Для підтвердження оплати відповідальний виконавець окреслює в платіжній вимозі реквізит "Сума" та на звороті її примірників, поданих до органу Державного казначейства, а також на виконавчому документі зазначає дату, суму платежу, засвідчуючи це своїм підписом.

Відшкодована сума обліковується Державним казначейством України наростаючим підсумком та відображається у звітності про виконання державного бюджету як видатки державного бюджету за КПКВ 3511250 "Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду".

У разі якщо бюджетні призначення за відповідною бюджетною програмою вичерпуються до завершення бюджетного періоду, Державне казначейство України повертає надіслані органами державної виконавчої служби документи з відміткою про відсутність коштів бюджету за бюджетною програмою та подає відповідні пропозиції Міністерству фінансів щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету або внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Інформацію щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, судів, та сум безспірно списаних коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, Державне казначейство України раз у квартал подає органам прокуратури, які є відповідно до законодавства позивачем від держави у справах про відшкодування збитків Державного бюджету України.

У разі встановлення в діях посадової, службової особи органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, держава в установленому порядку реалізує право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи щодо відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, у розмірі виплаченого державою відшкодування, якщо інше не встановлено законом.

Після здійснення безспірного списання коштів з рахунку державного бюджету Державне казначейство України раз у квартал інформує відповідний орган державної влади, в підпорядкуванні якого знаходиться установа, посадова, службова особа якої вчинила незаконні рішення, дії чи бездіяльність, про відшкодування шкоди громадянам із зазначенням її розміру для вжиття заходів, передбачених законодавством.

Облік операцій щодо виконання судових рішень про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, судів, а також регресних виплат з осіб, винних у заподіянні шкоди, здійснюється у встановленому порядку.

Також звертаємо увагу, що спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України N 82/245 від 27.04.2004 р. затверджено Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість. Зазначений правовий акт спрямований на підвищення контролю за відшкодуванням сум податку на додану вартість. Так, Порядком передбачено, що для забезпечення повного з'ясування обставин, що мають значення в процесі судового розгляду позовних заяв платників податку на додану вартість з питань відшкодування бюджетної заборгованості з цього податку, відповідачами у таких справах виступають податковий орган, на обліку платників податків якого перебуває підприємство, яке звернулося з позовом до суду, та відповідний орган Державного казначейства України. З метою посилення контролю з питань повернення з державного бюджету заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість відповідні податкові органи та органи Державного казначейства в обов'язковому порядку оскаржують рішення суду, які передбачають відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Органи Державного казначейства України оскаржують рішення суду або звертаються із заявою про роз'яснення рішення суду, виправлення помилок, зміну порядку та способу виконання рішення (або за їх письмовою вимогою - стягувач) у разі: якщо на момент надходження рішення суду до органу Державного казначейства платник податку на додану вартість не перебуває на податковому обліку у відповідних податкових органах; якщо до розгляду справи не залучений податковий орган, на обліку платників податку якого перебуває позивач; якщо наказ суду суперечить статті 117 ГПК України (не встановлена назва боржника, не визначено рахунки боржника, з якого передбачається відшкодування податку на додану вартість (або рахунок визначений неправильно), та стягувача), а також у випадках установлення рішенням (наказом) суду повернення судових витрат, передбачених статтею 44 ГПК України, за рахунок коштів державного бюджету.

У разі надходження до відповідного податкового органу або органу Державного казначейства рішення суду та/або постанови (ухвали) Апеляційного господарського суду та/або постанови (ухвали) Вищого господарського суду за справами, до участі в яких не було залучено відповідного податкового органу або органу Державного казначейства, не пізніше наступного робочого дня після одержання рішення суду його копія надсилається відповідному органу, який не був відповідачем за справою з метою оскарження рішення (постанови, ухвали) суду.

Податковий орган (або орган Державного казначейства) у день подання апеляційної (касаційної скарги) повідомляє орган Державного казначейства (або відповідний податковий орган) про це з наданням копії такої скарги.

У разі якщо орган податкової служби не є відповідачем за справою, подання апеляційної (касаційної) скарги на рішення суду проводиться органом Державного казначейства в разі надання податковим органом органу Державного казначейства протягом п'яти робочих днів з дати отримання копії рішення (постанови, ухвали) обгрунтування щодо неправомірності встановлення судом бюджетного відшкодування за звітний період позивачу.

У разі подання касаційної скарги податковий орган (орган Державного казначейства) одночасно заявляє клопотання про зупинення виконання судового рішення.

У разі надходження до органів Державного казначейства України оригіналу виконавчого документа (наказу суду), який свідчить про набрання рішенням законної сили, його копія не пізніше наступного робочого дня після його одержання передається до податкового органу для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування та формування довідки щодо залишку невідшкодованого податку за звітний період за формою, установленою додатком 3.

Податковий орган протягом п'яти робочих днів після одержання копії виконавчого документа (наказу суду) направляє органу Державного казначейства України довідку щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період.

У разі ненадходження до органу Державного казначейства України протягом п'яти днів довідки щодо залишку сум невідшкодованого податку за звітний період Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків, указаний у виконавчому документі (наказі суду).

У разі якщо сума податку на додану вартість, що залишилась невідшкодованою на дату формування довідки, менша, ніж сума, визначена рішенням суду, то сума до відшкодування за звітний період, зазначена в довідці, узгоджується податковим органом з платником податку або оскаржується в суді з повідомленням про це відповідного органу Державного казначейства не пізніше наступного робочого дня після одержання рішення суду.

У такому разі та за умови узгодження платником податків суми податку на додану вартість до відшкодування за звітний період, зазначеної у довідці, Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків у сумі, зазначеній у довідці.

Якщо сума до відшкодування за звітний період, зазначена в довідці, менша, ніж сума, визначена рішенням суду, та не узгоджена платником податку, Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків, указаний в наказі суду, у сумі, зазначеній у рішенні суду.

Якщо сума, зазначена в довідці, відповідає сумі, визначеній рішенням суду, Державне казначейство України на підставі оригіналу виконавчого документа (наказу суду), рішень, ухвал, постанов суду (за відсутності обставин, які зумовлюють зупинення виконання рішення) своїми платіжними дорученнями перераховує кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок платника податків, указаний в наказі суду.