Кримінальний кодекс України (КК України). Науково-практичний коментар.

1. Переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення без надання передбаченого законом дозволу або проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного і тваринного походження, промислової або іншої продукції, тварин, риби, рослин або будь-яких інших об'єктів - карається штрафом від п'ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від одного до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Придбання з метою використання або збуту об'єктів, визначених у частині першій цієї статті, якщо факт їх походження із зони відчуження чи зони безумовного (обов'язкового) відселення заздалегідь відомий винній особі, - карається штрафом від сімдесяти до вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені з метою збуту, або збут об'єктів, визначених у частині першій цієї статті, - караються штрафом від сімдесяти п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені службовою особою або повторно, а також якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Коментар:

1. Предметом цього злочину є будь-які речі, що перебувають у межах спеціально виділених зон (зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення ("Чорнобильська зона"), незалежно від того, чи вони радіоактивно забруднені, кому належать, скільки часу перебували на території зони тощо. Таким предметом можуть бути і речі, які законно чи незаконно ввезені особою на територію зони відчуження чи відселення і які згодом нею ж переміщаються за межі зони.

2. Об'єктивна сторона порушення вимог радіаційної безпеки полягає у вчиненні таких дій:

1) переміщення вказаних предметів за межі зони (ч. 1 ст. 2671). Переміщення може полягати у вивезенні на транспортних засобах чи інших пристосуваннях (тачка, санки, човен), винесені на собі, у виведенні тварин. При цьому переміщення є незаконним, якщо компетентним органом (службовою особою) не надано на це дозволу або переміщувані предмети не пройшли дозиметричний контроль з його позитивним висновком (про відсутність перевищення меж радіації);

2) придбання з метою використання або збуту предметів, незаконно переміщених із зони відчуження чи відселення (ч. 2 ст. 2671). Під придбанням слід розуміти набуття таких предметів на будь-яких підставах - купівля, обмін, прийняття боргу, отримання в подарунок чи як оплату за виконану роботу чи надані послуги тощо;

3) збут предметів, незаконно переміщених із зони відчуження чи відселення (ч. 3 ст. 2671). Збут може полягати в умисній передачі відповідних предметів іншим особам шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо.

3. Суб'єкт злочину - загальний. Вчинення вказаних діянь службовою особою є підставою для застосування ч. 4 ст. 2671.

4. Суб'єктивна сторона порушення вимог режиму радіаційної безпеки характеризується умисною виною. При цьому особа, у т. ч. особа, яка придбаває відповідні предмети, усвідомлює, що вони перебували на території зони відчуження чи безумовного (обов'язкового) відселення.

Відповідальність за придбання вказаних предметів (ч. 2 ст. 2671) настає лише у тому випадку, коли таке придбання вчинюється з метою їх використання або збуту. Під використанням тут слід розуміти отримання певних властивостей цих предметів, зокрема для заподіяння суспільно небезпечних наслідків, передбачених ч. 4 ст. 2671.

5. Кваліфікуючою ознакою щодо незаконного переміщення відповідних предметів є вчинення цього діяння з метою їх збуту (ч. 3 ст. 2671). Як особливо кваліфікуючі ознаки таких діянь щодо зазначених вище предметів, як їх переміщення, придбання та збут, закон передбачає: вчинення їх службовою особою, повторно, а також заподіяння в результаті їх вчинення загибелі людей або інших тяжких наслідків. Суб'єктивне ставлення до таких наслідків виражається, як правило, в необережності. Суб'єктивне ставлення до загибелі людей або інших тяжких наслідків у результаті придбання зазначених вище предметів з метою їх використання може характеризуватися умисною виною.