Кримінальний кодекс України (КК України). Науково-практичний коментар.

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть, - карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до п'яти років.

Коментар:

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека експлуатації дорожніх споруд, а його додатковим обов'язковим об'єктом - здоров'я або життя особи.

2. Предметом злочину закон називає автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, інші дорожні споруди.

Автомобільні дороги - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного і зручного руху транспортних засобів.

Вулиці - це автомобільні дороги, призначені для руху транспорту та пішоходів, прокладання наземних та підземних інженерних мереж в межах населених пунктів.

Залізничні переїзди - місця перетину автомобільних доріг чи вулиць із залізничними дорогами.

Дорожними спорудами є будь-які споруди, призначені для забезпечення руху транспортних засобів, подолання природних та інших перешкод, стабільного функціонування доріг та вулиць, організації дорожнього руху. Вони включають інженерні споруди (мости, шляхопроводи, естакади, віадуки, тунелі, наземні та підземні пішохідні переходи, наплавні мости та паромні переправи, розв'язки доріг, підпірні стінки, галереї, уловлюючі з'їзди, снігозахисні споруди, протилавинні та протиселеві споруди тощо), а також спеціальні споруди та засоби, які забезпечують безпечні та зручні умови руху (освітлення, технологічний зв'язок, вимірювання вагових та габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зменшення швидкості), об'єкти дорожнього сервісу (місця для зупинки та стоянки транспортних засобів, майданчики для відпочинку тощо).

3. Об'єктивна сторона злочину включає в себе такі обов'язкові ознаки, як діяння, наслідки і причиновий зв'язок між ними.

Діяння при вчиненні цього злочину може виражатися у дії або бездіяльності. Воно здійснюється в процесі спорудження й експлуатації дорожніх споруд.

При будівництві порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, передбачає, зокрема, проектування транспортних об'єктів з відступами від вимог безпеки для даної категорії доріг (недотримання радіусів закруглення, подовжного і поперечного профілів, осьового навантаження, пропускної здатності та міцності мостів, використовуваних матеріалів), спорудження з відхиленнями від проекту чи взагалі без належної проектної документації тощо.

Реконструкція дорожніх споруд - це їх корінне оновлення і покращення, а ремонт дорожніх споруд - це відновлення їх втрачених властивостей і усунення пошкоджень (при цьому вже на стадії проектування не передбачається доведення ремонтованих об'єктів до стану, коли вони відповідають вимогам безпечного руху й експлуатації, чи в ході виконання робіт не дотримуються встановлені вимоги).

Під утриманням дорожніх споруд розуміють підтримання їх в безпечному стані (зокрема, шляхом попередження про небезпеку, недопущення пошкоджень, виставлення знаків та захисних засобів, посипання слизьких ділянок піском тощо) або ж заборону їх експлуатації у разі неможливості убезпечення руху.

Злочинне діяння полягає в порушенні правил, норм і стандартів, які регламентують пов'язані з безпекою руху вимоги до проведення певних робіт, а також до стану побудованих, реконструйованих, відремонтованих чи таких, які перебувають в експлуатації, транспортних споруд. Таке порушення стосується недотримання встановлених мінімальних вимог до безпечного руху на автомобільних дорогах, вулицях, об'єктах відповідної категорії, виду, якщо рух здійснюється з дотриманням Правил дорожнього руху (вимикання вуличного освітлення у темну пору доби, надання дозволу на експлуатацію ділянки дороги з поганим покриттям, невстановлення загороджувальних засобів та попереджувальних знаків на місці проведення дорожніх робіт, несвоєчасний огляд доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд з метою з'ясувати, чи відповідає їх стан вимозі убезпечення дорожнього руху тощо).

Наслідки злочину, передбаченого ст. 288, аналогічні до наслідків, указаних у ст. 287 (див. коментар до цієї статті).

Таке, що не спричинило зазначених у ст. 288 наслідків, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності під час будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів і дорожніх споруд, тягне адміністративну відповідальність за статтями 1281 або 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

Причиновий зв'язок між порушенням правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, характеризується такими ж рисами, як і причиновий зв'язок у злочинах, передбачених статтями 277, 287 (див. коментар до статей 277, 287). 

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути особа:

1) відповідальна за будівництво, експлуатацію, ремонт чи утримання транспортного об'єкту, тобто працівник, на якого покладено спеціальні обов'язки в цій сфері наказом або розпорядженням чи який виконує такі обов'язки, виходячи з обійманої посади (начальник експлуатаційної дільниці автомобільної дороги, головний інженер проекту, інспектор безпеки руху тощо);

2) котра виконує такі роботи, як безпосередній виконавець (бульдозерист, машиніст асфальтоукладника тощо) або як керівник відповідної роботи (майстер, бригадир, начальник дільниці).

5. Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережною виною.

* * *  

Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 р.

Закон України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р.

Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 р.

Закон України "Про автомобільні дороги" від 8 вересня 2005 р.

Правила дорожнього руху. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10 жовтня 2001 р.

Єдині правила ремонту й утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони. Затверджені постановою Кабінету Міністрів України N 198 від 30 березня 1994 р.

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23 грудня 2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті" (п. 14).