Бюджетний кодекс України (БК України). Науково-практичний коментар.

1. До доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

2. До доходів загального фонду Державного бюджету України належать:

1) податок на прибуток підприємств (крім податку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 69 цього Кодексу);

2) 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

3) 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення);

4) 50 відсотків плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, яка зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі);

5) виключено 

5¹) 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на території міста Києва;

6) податок на додану вартість (крім податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

7) акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, визначеного у частині першій статті 66 цього Кодексу, та акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

8) акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

9) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, визначеної у частині першій статті 64 та у частинах першій і другій статті 66 цього Кодексу);

10) ввізне мито (крім мита, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

11) вивізне мито;

12) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, а також кошти, отримані за вчинення консульських дій за межами України (крім частини коштів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

13) частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність;

14) кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України";

15) відрахування коштів, отриманих від проведення державних грошових лотерей;

16) плата за розміщення тимчасово вільних коштів державного бюджету (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право);

17) кошти, отримані закордонними дипломатичними установами України як плата за розміщення належних їм бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків;

18) рентна плата за нафту, природний газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

19) рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України);

20) рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України;

21) рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

21¹) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України);

21²) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України);

22) кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 11, 12 і 13 частини першої статті 69 цього Кодексу, та штрафів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

23) виконавчий збір, стягнутий органами державної виконавчої служби (крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

24) надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (крім орендної плати, отриманої від передачі в оренду нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна, переданого дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні, державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, частини орендної плати за користування майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

25) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;

26) єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

27) плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів;

28) концесійні платежі щодо об'єктів державної власності (крім платежів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

29) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду; скарбів, які є пам'ятками історії та культури; майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування;

30) відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України;

31) збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів;

32) плата за виділення номерного ресурсу;

33) плата за державну реєстрацію джерел іонізуючого випромінювання (реєстраційний збір);

34) збір за користування радіочастотним ресурсом України;

35) надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (крім частини надходжень, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

36) кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівель забезпечення їх пропозиції конкурсних торгів, які не підлягають поверненню цим учасникам, у випадках, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель", в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;

37) кошти, отримані від учасника - переможця процедури закупівлі під час укладання договору про закупівлю як забезпечення виконання цього договору, які не підлягають поверненню учаснику-переможцю, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету;

37¹) плата за подання скарги до органу оскарження відповідно до статті 18 Закону України "Про здійснення державних закупівель";

38) портовий (адміністративний) збір (крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

39) плата за надання державних гарантій та кредитів (позик), залучених державою, і плата за користування кредитами (позиками), залученими державою;

40) плата за користування кредитом з державного бюджету (крім плати, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);

41) кошти від реалізації дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, отримані державною установою, уповноваженою на здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням;

42) 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного бюджету, за здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту і відходів срібло;

43) 10 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної та комунальної власності (крім земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації); кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації; кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності після розмежування земель державної та комунальної власності (якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України);

44) кошти, отримані від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту Збройних Сил України в миротворчих операціях;

45) виключено;

46) збори за підготовку до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються прав автора на твір, та плата за одержання контрольних марок;

47) плата за видачу дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

48) плата за оформлення посвідчення закордонного українця;

49) кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів;

50) інші доходи, які у встановленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.

3. Якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу.

4. Склад доходів спеціального фонду Державного бюджету України визначається законом про Державний бюджет України з урахуванням норм цього Кодексу.

5. Закон про Державний бюджет України у виняткових випадках може відносити на відповідний бюджетний період окремі види доходів загального фонду Державного бюджету України (або їх частину), які визначені частиною другою цієї статті, до спеціального фонду Державного бюджету України.

Коментар:

1. Розділ II Бюджетного кодексу України "Державний бюджет України" розпочинається із статті 29 "Склад доходів Державного бюджету України". Таке положення здається не зовсім логічним. Складно зрозуміти, як можна аналізувати доходи та видатки Державного бюджету України взагалі, не визначивши, що таке "державний бюджет". Показово, що і в статті 2 "Визначення основних термінів" поняття "державного бюджету" не міститься, хоча і місцеві бюджети, і бюджети місцевого самоврядування визначені досить ретельно. Вочевидь, законодавець розраховує, що поняття державного бюджету можна визначити, діючи за методом виключення, керуючись в процесі пошуку такої дефініції визначенням інших, співмірних їй дефініцій, таких як бюджет, місцеві бюджети, бюджети місцевого самоврядування та закон про Державний бюджет України.

До слова, показово, що в статті 2 Бюджетного кодексу надане поняття "закону про Державний бюджет України", але державний бюджет і законодавчий акт, на підставі якого він існує, - це зовсім різні поняття.

Тим не менше, враховуючи, що бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; місцеві бюджети - це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування (останні є бюджетами територіальних громад сіл та їх об'єднань, селищ, міст), а закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду, можна зробити висновок, що державний бюджет України - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій держави, які здійснюються органами державної влади протягом бюджентого періоду, затверджений законом про Державний бюджет України, який містить положення щодо забезпечення його виконання протягом цього бюджетного періоду.

Виходячи з визначення доходів бюджету, що міститься у п. 23 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу, доходи Державного бюджету України - це сукупність податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ), за винятком тих, що згідно із статтями 64 (доходи, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування для фінансування делегованих повноважень), 66 (доходи бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, що закріплюються за ними для фінансування делегованих повноважень), 69 (доходи місцевих бюджетів для фінансування власних повноважень) та 71 (доходи бюджету розвитку місцевих бюджетів) Бюджетного кодексу України закріплені за місцевими бюджетами.

2. Частиною 2 коментованої статті деталізуються положення статті 9 Бюджетного кодексу "Класифікація доходів бюджету".

Класифікацію доходів бюджету здійснено за чотирма групами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

Взагалі, стаття 9 Кодексу містить певні протиріччя, незручності в застосуванні. Визначивши в частині першій складові класифікації доходів бюджету, в подальших частинах (за логікою законодавця) здійснюється їх тезове визначення, що і входить до змісту частин 2 - 4 статті 9 Кодексу, але з'ясувавши, що таке податкові надходження, неподаткові надходження, трансферти, незрозуміло із змісту статті, що відноситься до доходів від операцій з капіталом. Та й саме визначення складових доходів бюджету не завжди вдале. Головна причина - порушення фундаментального принципу логіки законодавчої техніки: закон містить головну, родову норму, яка деталізується, уточнюється в підзаконному акті. В даному ж випадку стаття 9 (а разом з нею і статті 10 - 12) побудовані шляхом використання норм наказу Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію та її запровадження" від 27.12.2001 р. N 604, виходячи з нього. Це й породжує ряд протиріч (наприклад, при класифікації податків, зборів, обов'язкових платежів, доходів від продажу).

У частині 2 статті 9 Кодексу визначається, що податковими надходженнями визнаються встановлені податковими законами України загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві подати і збори (обов'язкові платежі). Треба враховувати, що поняття "податкових надходжень" не притаманно податковому законодавству (де використовуються категорії "податкова система", "система оподаткування", "податки", "збори" тощо) і застосовується виключно в Бюджетному кодексі. Вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів та місцевих податків і зборів, а також процедура їх сплати встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до розділу I бюджетної класифікації "Класифікація доходів бюджету" до податкових надходжень віднесені:

а) податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості (прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств);

б) податки на власність (періодичні податки на чисту вартість майна; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів);

в) збори за спеціальне використання природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду; збір за спеціальне використання водних ресурсів; платежі за користування надрами; збір за геологорозвідувальні роботи, що виконані за рахунок державного бюджету; плата за землю; плата за використання інших природних ресурсів);

г) внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість; акцизний збір з вироблених в України товарів; акцизний збір з ввезених на територію України товарів; податки на окремі категорії послуг; плата за ліцензії на окремі види господарської діяльності; плата за торговий патент);

д) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне та вивізне мито; кошти, отримані за здійснення консульських дій; інші надходження);

е) інші податки (місцеві податки та збори; плата за надання послуг по оформленню документів на право виїзду за кордон; податки, що не віднесені до інших категорій; фіксований сільськогосподарський податок; єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва; збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства).

До неподаткових надходжень відносяться:

а) доходи від власності та підприємницької діяльності (надходження від перевищення валових доходів над витратами Національного банку України; надходження від грошово-речових лотерей; надходження від розміщення в установах банків тимчасово вільних бюджетних коштів; дивіденди, що нараховані на акції (долі, паї) господарських товариств; рентна плата; інші надходження; надходження коштів, що отримані від продажу акцій відкритих акціонерних товариств за компенсаційні сертифікати; надходження коштів від відшкодування збитків сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва);

б) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу (плата за утримання дітей в школах-інтернатах; плата за утримання вихованців шкіл, профтехучилищ соціальної реабілітації; плата за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ; плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна; державне мито; митні збори; єдиний збір, що стягується в пунктах пропуску через державний кордон України);

в) надходження від штрафів та фінансових санкцій (суми, стягнуті з осіб, що винні за шкоду, яка нанесена підприємству, установі, організації; перерахування підприємцями частки вартості виготовленої нестандартної продукції за дозволом на тимчасове невиконання вимог відповідних стандартів; адміністративні штрафи та інші санкції; надходження штрафних санкцій за порушення правил пожежної безпеки);

г) інші неподаткові надходження (надходження сум різниці в ціні на природний газ; відрахування від сум перевищення розрахункового розміру фонду оплати праці; пеня за порушення строків розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов'язань; доходи від операцій по кредитуванню та наданню гарантій; власні надходження бюджетних установ; плата за послуги, що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень бюджетних установ; додаткові збори на сплату пенсій);

Доходи від операцій з капіталом складаються шляхом акумуляції:

а) надходження від продажу основного капіталу (кошти від реалізації безхозного майна, скарбів тощо; надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння; надходження від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим, знаходиться в комунальній власності);

б) надходження від реалізації державних запасів товарів (матеріальних цінностей державного резерву та розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву);

в) надходжень від продажу землі та нематеріальних активів;

г) податки на фінансові операції та операції з капіталом.

Трансферти визначаються Кодексом як кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. Треба враховувати, що трансферти в Україні існують в двох формах: дотація вирівнювання та субвенція (стаття 2 Кодексу). Дотація вирівнювання представляється як міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує, тоді як субвенція - міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Принципова різниця між дотацією та субвенцією полягає в меті використання коштів: в дотації цього немає, при наданні субвенції чітко визначено мету використання наданих коштів. Тому, навряд чи, можна характеризувати субвенцію, як кошти, виділені на безповоротній основі (стаття 9 Кодексу), вони повертаються в разі нецільового використання.

До складу офіційних трансфертів бюджетною класифікацією віднесено:

а) офіційні трансферти від органів державного управління (кошти, що надходять з інших бюджетів; дотації; субвенції);

б) кошти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій (надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях; гранти; дари);

в) з іншої частини бюджету (із загального фонду бюджету в бюджет розвитку).

Тим не менш, в частині 2 коментованої статті встановлюється власний перелік надходжень, що зараховуються до державного бюджету, і він не є вичерпним, оскільки передбачає можливість включення до цього переліку інших доходів (п. 46 ч. 2), які у встановленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету.

3. Стаття 9 Бюджетного кодексу, закладаючи засади бюджетної класифікації, яка закріплює відповідним розділом вичерпний перелік бюджетних доходів, уточнюється коментованою статтею відповідно саме до Державного бюджету України. При визначенні складу доходів Державного бюджету України використовується логіка "від зворотного" - це всі доходи, що отримуються згідно податкового законодавства тощо, за винятком надходжень до місцевих бюджетів. Останні визначаються статтями: 64 "Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів", 66 "Склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів", 69 "Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів", 71 "Бюджет розвитку місцевих бюджетів".

Статтями 9 та 10 Податкового кодексу України закріплено вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків та зборів, які й складають податкові надходження до відповідних бюджетів. Але таке їх розподілення на дві групи здійснене за принципом компетенції органу, що вводить відповідний платіж на певній території (держави чи територіальної громади). При цьому багато загальнодержавних податків та зборів надходить до місцевих бюджетів. Тому при визначенні напрямку надходження коштів від податку чи збору доцільніше орієнтуватися на законодавчий акт, яким закріплено правовий механізм справляння окремого податку чи збору, або бюджетну класифікацію, зокрема положення статті 9 Кодексу.

Разом з тим, невичерпний характер встановленого у частині 2 коментованої статті переліку надходжень до загального фонду державного бюджету підкреслюється також нормою частини 3 цієї статті. Так, нею передбачено, що якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Звідси випливає, що після встановлення черговим щорічним законом про Державний бюджет України або черговим законом про внесення змін до нього нового виду доходу державного бюджету, він зараховується до загального фонду державного бюджету відповідно до цього закону з наступним включенням його до переліку надходжень до загального фонду державного бюджету, встановленого частиною 2 статті 29 Бюджетного кодексу.