Кримінальний кодекс України (КК України). Науково-практичний коментар.

Вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, із конфіскацією повітряного судна.

Коментар:

1. Об'єктом цього злочину є безпека міжнародних польотів і порядок перетинання державного кордону України.

Міжнародний політ - це здійснюваний у повітряному просторі України запланований або незапланований політ повітряного судна, який виконується з перетинанням державного кордону України (у т. ч. кордону, щодо якого не проведено делімітацію і демаркацію).

2. З об'єктивної сторони цей злочин може проявитися у таких формах:

1) вліт в Україну або виліт із України без відповідного дозволу;

2) недодержання зазначених у дозволі маршрутів, трас і коридорів, а також ешелонів і місць посадки.

Згідно з Повітряним кодексом України до елементів структури повітряного простору України належать: повітряні траси і місцеві повітряні лінії України, повітряні коридори для перетинання державного кордону, встановлені та невстановлені маршрути польотів, райони виконання авіаційних робіт, заборонені зони, зони обмеження польотів і небезпечні зони.

Відповідно до Закону України "Про державний кордон України" повітряні судна перетинають державний кордон України у спеціально виділених повітряних коридорах, а поза ними - тільки з дозволу уповноважених на те державних органів України.

Термін повітряний коридор має юридичні синоніми "коридор перельоту" і "повітряні ворота", термін ешелон - синонім "висота польотів".

Термін повітряна траса означає маршрут у міжнародному сполученні (на відміну від "місцевої повітряної лінії", яка означає маршрут у внутрішньому сполученні). При цьому згідно з повітряним законодавством повітряна траса - це диспетчерський район або його частина, що являють собою коридор у повітряному просторі, обмежений за висотою та шириною, призначений для безпечного виконання польотів повітряними суднами і забезпечений аеродромами, засобами навігації, контролю та управління повітряним рухом, а повітряна лінія - визначений та сертифікований встановленим порядком маршрут польоту між погодженими пунктами для здійснення повітряних перевезень.

Термін місце посадки у повітряному законодавстві не вживається. Виліт українських та іноземних повітряних суден з території України, а також їх посадка після вльоту на територію України згідно із законодавством України провадяться в аеропортах (на аеродромах), відкритих для міжнародних польотів, де є контрольно-пропускні пункти Державної прикордонної служби України і митні установи. Інший порядок вильоту і посадки повітряних суден допускається тільки з дозволу компетентних державних органів України. Аеродром (гідроаеродром) - це земельна чи водна ділянка, спеціально обладнана для зльоту, посадки, руління, стоянки та обслуговування повітряних суден, а аеропорт - комплекс споруд, призначений для прийому чи відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, проведення авіаційних робіт і який має для цієї мети аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди і необхідне обладнання.

Перелічені вище порушення стосуються тільки повітряних суден, які здійснюють запланований або незапланований політ на міжнародних авіалініях України.

Інші, крім безпосередньо вказаних у диспозиції ст. 334, порушення правил міжнародних польотів (скажімо, міжнародний політ повітряного судна з виключеними через необережність радіозв'язком або апаратурою світлового чи радіолокаційного впізнавання, недотримання мінімуму погоди при вильоті, посадці чи польоті, самовільне скидання вантажу тощо), за відсутності підстав кваліфікувати їх як порушення правил безпеки руху повітряного транспорту (ст. 276), як порушення правил повітряних польотів (ст. 281), або як порушення порядку використання повітряного простору України (ст. 282), можуть потягти адміністративну відповідальність за ст. 113 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.

Такий вид порушення правил міжнародних польотів, як провіз на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин, кваліфікується за ст. 269, якщо це було вчинено пасажиром, або за ст. 276 - якщо це було вчинено членом екіпажу повітряного судна.

Склад злочину, передбаченого ст. 334, є спеціальним (за певними елементами суспільних відносин, що становлять його безпосередній об'єкт, об'єктивною стороною і суб'єктом) стосовно складу злочину, передбаченого ст. 276: він також передбачає порушення певними категоріями працівників транспорту (а саме, членами екіпажу повітряного транспорту) правил безпеки руху, але тільки під час польотів у міжнародному сполученні.

На відміну від порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту порушення правил міжнародних польотів не передбачає як обов'язкову ознаку настання суспільно небезпечних наслідків і є злочином з формальним складом.

Перетинання державного кордону України при виконанні міжнародних польотів здійснюється: а) цивільними повітряними суднами України та іноземними повітряними суднами, які виконують регулярні польоти - на підставі міждержавних домовленостей і угод; б) цивільними повітряними суднами України та іноземними повітряними суднами, які виконують нерегулярні польоти (літаки з офіційними урядовими делегаціями, літаки сільгоспавіації тощо),- за дозволом органу управління повітряним рухом на підставі спеціальних рішень Міністерства закордонних справ України або за погодженням з ним; в) державними (тобто такими, що використовуються на військовій, митній, прикордонній та міліцейській службі) повітряними суднами України - за поданням заяв міністерствами, відомствами, підприємствами, установами й організаціями, погоджених з Міністерством закордонних справ України. Екіпаж повітряного судна за 5 - 10 хвилин до моменту перетинання державного кордону України зобов'язаний, повідомивши певні відомості про себе, запросити у відповідного органу управління повітряним рухом України дозвіл на перетинання державного кордону.

Таким чином, вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу передбачає перетинання повітряним судном державного кордону України у повітрі без дозволу відповідного органу управління повітряним рухом України, виданого на підставі міждержавної домовленості (угоди), рішення Міністерства закордонних справ України або заяви відповідного міністерства, відомства, підприємства, установи чи організації, погодженого з Міністерством закордонних справ України, підтверджених безпосередньо перед моментом перетинання державного кордону України.

Закінченим злочин у цій формі є з моменту фактичного незаконного перетинання повітряним судном лінії державного кордону України у повітрі.

Згідно із законодавством України: а) переліт державного кордону України повітряними суднами здійснюється у спеціально виділених коридорах перельоту, визначених документами по плануванню використання повітряного простору України і регулюванню повітряного руху та опублікованих у документах аеронавігаційної інформації. Лише при виконанні міжнародних польотів державними повітряними суднами та іншими повітряними суднами України за спеціальним завданням орган управління повітряним рухом України за погодженням з органами повітряної оборони України та з органами організації повітряного руху суміжних держав може дозволити перетинання державного кордону України поза повітряними коридорами. Цей порядок стосується польотів у повітряному просторі України й іноземних повітряних суден, якщо при укладенні міжнародної угоди або виданні дозволу не встановлено іншого; б) виліт іноземних повітряних суден з України, а також їх посадка на території України відбувається в аеропортах (на аеродромах), відкритих для міжнародних польотів; в) при польотах заздалегідь визначеними повітряними трасами (маршрутами) відхилення за їх межі забороняється, за винятком обходу небезпечних явищ погоди, в аварійних та інших ситуаціях, які загрожують безпеці польоту; г) при виконанні польотів для надання допомоги у випадках стихійного лиха, катастрофи, аварії, аварійної ситуації та в інших випадках, що загрожують життю і здоров'ю людей, збереженню вантажів і авіаційної техніки, повітряні судна, у т. ч. іноземні, можуть здійснювати вліт у повітряний простір України і виліт із нього, виконувати польоти поза міжнародними трасами та здійснювати посадку в аеропортах (на аеродромах), заборонених для міжнародних польотів, лише з дозволу органу управління повітряним рухом; д) повітряне судно зобов'язане дотримувати наданої йому для польоту висоти польоту (ешелону), тобто відстані від земної поверхні вертикально вгору до повітряного судна.

Таким чином, недотримання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних воріт чи висоти польотів означає порушення членами екіпажу повітряного судна, яке здійснює міжнародний політ, відповідних вимог органів управління повітряним рухом України щодо дотримання повітряних трас, коридорів перельоту, ешелонів або можливості посадки у відповідних аеропортах (на аеродромах), що містяться у документах аеронавігаційної інформації, а у неординарних випадках визначаються органами управління повітряним рухом України самостійно або за узгодженням з іншими міністерствами і відомствами України чи органами організації повітряного руху інших держав.

Закінченим злочин у цих формах є з моменту, відповідно, вильоту за межі повітряної траси, коридору перельоту або невльоту у них, посадки у необумовленому аеропорту (на аеродромі), зниження нижче або підняття вище дозволеного ешелону.

Засобами вчинення злочину, передбаченого ст. 334, є повітряні транспортні засоби, що пілотуються під час здійснення міжнародних польотів (літаки, гелікоптери, дирижаблі, повітряні кулі тощо). Адже вони є речами, які знаходяться у динамічному стані і за допомогою яких суб'єкт впливає на нематеріальний об'єкт цього злочину. У разі несанкціонованого вльоту в Україну, вильоту із України, інших порушень правил міжнародних польотів космічними об'єктами або безпілотними повітряними об'єктами (безпілотними літаками, планерами, ракетами, зенітними снарядами тощо) відповідальність осіб, які керують ними із землі, може настати за ст. 282.

Місце вчинення вльоту в Україну або вильоту із України без відповідного дозволу є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину у цій його формі: таким місцем може бути тільки державний кордон України (в даному випадку - вертикальна поверхня, яка проходить по відповідній лінії і визначає межі повітряного простору України).

У другій формі цей злочин може бути вчинений у повітряному просторі України (ним є частина повітряної сфери, розташована над суходолом і водною територією України, у т. ч. над її територіальними водами), а якщо закони країни перебування користувача не передбачають іншого,- і за межами України: у повітряному просторі іншої країни чи у відкритому повітряному просторі (використання міжнародного повітряного простору регулюється міжнародними правилами).

3. Суб'єкт злочину спеціальний - член екіпажу (або пілот-одинак) іноземного чи українського повітряного судна, що здійснює політ міжнародними авіалініями, для якого правила міжнародних польотів є обов'язковими.

Особи, які вчинили незаконний вліт в Україну або виліт з України шляхом угону чи захоплення повітряного судна, у тому числі члени екіпажу повітряного судна, несуть відповідальність за ст. 278.

Порушення правил міжнародних польотів, поєднане з порушенням працівником повітряного транспорту правил безпеки руху, якщо це спричинило настання наслідків, передбачених частинами 2 або 3 ст. 276, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ст. 334 і ч. 2 або 3 ст. 276, оскільки у даному випадку спеціальний склад злочину (порушення правил міжнародних польотів) таких наслідків, на відміну від загального складу злочину (порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту), не передбачає. Порушення ж правил міжнародних польотів, поєднане з недотриманням працівником повітряного транспорту правил безпеки руху, якщо це завідомо створювало загрозу настання тяжких наслідків, кваліфікується тільки за ст. 334.

4. З суб'єктивної сторони злочин у будь-якій його формі може бути вчинений лише з прямим умислом.

Вліт в Україну чи виліт із України або інші умисні порушення правил міжнародних польотів, які були обумовлені несправністю літака, втратою орієнтування у зв'язку зі стихійним лихом або іншими подібними причинами, не є злочином. У Повітряному кодексі України прямо вказано, що командир цивільного повітряного судна має право відступати від правил і вимог нормативних документів, що регламентують безпеку польоту, зокрема змінити маршрут польоту, здійснювати переліт державного кордону і (або) виконувати посадку повітряного судна на аеродромі, не передбаченому завданням на політ, у випадках виникнення загрози для життя та здоров'я пасажирів та членів екіпажу, пов'язаних з актами незаконного втручання в діяльність авіації, в екстремальній ситуації, що загрожує загибеллю людей, для врятування їх життя. Відповідно до Закону України "Про державний кордон України" та актів міжнародного законодавства, що регулюють безпеку польотів, відхилення від плану польоту дозволяються у разі, коли вони були спричинені погодними умовами, що негативно впливають на безпеку польотів, технічними труднощами, пов'язаними з літаком, необхідністю надання термінової медичної допомоги будь-якій особі на борту літака або інструкціями управління повітряним рухом, що стосуються умов, які викликані форс-мажорними (вимушеними) обставинами. Тому порушення правил міжнародних польотів за перелічених обставин має розглядатися з урахуванням положень статей 39 і 42.

* * *

Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 р. СРСР приєднався до Конвенції 14 листопада 1970 р.

Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації від 23 вересня 1971 р. Ратифікована СРСР 27 грудня 1972 р., УРСР 16 січня 1973 р.

Гельсінський договір з відкритого неба від 24 березня 1992 р. Ратифікований Україною 2 березня 2000 р.

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. (ст. 113).

Повітряний кодекс України від 23 травня 1995 р. (статті 1 - 2, 9 - 10, 12, 15, 38, 51, 57 - 58).

Закон України "Про державний кордон України" від 4 листопада 1991 р. (ст. 10).

Закон України "Про відповідальність за повітряні перевезення пасажирів через державний кордон України без належних документів для в'їзду в Україну" від 10 січня 2002 р.

Закон України "Про державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 р.

Державна програма авіаційної безпеки цивільної авіації. Затверджена Законом України від 20 лютого 2003 р.

Положення про пункти пропуску через державний кордон. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 1203 від 3 серпня 2000 р.

Постанова Кабінету Міністрів України N 1017 від 18 грудня 1995 р. "Про порядок повітряного сполучення через державний кордон України".

Положення про об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 1281 від 19 липня 1999 р.

Положення про використання повітряного простору України. Затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 401 від 29 березня 2002 р.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про регулювання діяльності в галузі використання повітряних суден спортивного призначення, повітряних куль, надлегких повітряних суден та повітряних суден аматорської конструкції" N 470 від 20 травня 1997 р.

Постанова Кабінету Міністрів України N 1989 від 24 грудня 2003 р. "Питання пропуску через державний кордон автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними".

Наказ Міністерства транспорту України, Міністерства оборони України "Про введення в дію системи вертикального ешелонування ІКАО" N 441/241 від 13 липня 2001 р.