Кримінальний кодекс України (КК України). Науково-практичний коментар.

Стаття 338. Наруга над державними символами

1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до двох років.

Коментар:

1. Об'єктом злочину є авторитет Української держави, який підривається у разі посягання на державні символи як України, так і іноземної держави. В останньому випадку авторитет України у світі страждає тому, що представники української влади начебто не спромоглися політичними та іншими засобами попередити демонстрацію неповаги до державних символів певної іноземної держави, а тим самим і до неї самої.

2. Стаття 338 містить два простих склади злочину, кожен з яких має свій предмет.

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338, є державні символи України - Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Державний Прапор України - прямокутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

Великий Державний Герб України встановлюється законом з урахуванням малого Державного Герба України (тризуб) та герба Війська Запорізького (козак з мушкетом). Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Оскільки вказаний закон на сьогодні не прийнято, то Державним Гербом України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб).

Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського у редакції, встановленій Законом України "Про Державний Гімн України".

Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 338, є офіційно встановлені або підняті державний прапор і державний герб будь-якої іншої держави, незалежно від того, чи визнана вона Україною і чи підтримує Україна з нею дипломатичні відносини. Прапор та герб іноземної держави - це її офіційні символи. Дипломатичне представництво та глава дипломатичного представництва мають право встановлювати Державний прапор та Державний герб акредитуючої держави на приміщеннях дипломатичного представництва в Україні, а також на резиденції та засобах пересування глави дипломатичного представництва. Державний прапор та Державний герб акредитуючої держави може вивішуватися (встановлюватися) також на приміщенні консульської установи, на резиденції глави консульської установи і, коли це пов'язано з виконанням службових обов'язків, на засобах пересування глави консульської установи. У цих випадках вони вважаються офіційно встановленими або піднятими.

До предмета цього злочину не належать: а) прапори і герби, які не є символами іноземних держав (наприклад, прапор суб'єкта федерації, або полотнище, лише схоже на прапор іноземної держави); б) прапори і герби міжнародних організацій (скажімо, прапор Організації Об'єднаних Націй); в) прапори і герби іноземних держав, які не були офіційно встановлені або підняті.

Знищення чи пошкодження прапора (герба) іноземної держави, який не був офіційно піднятий (встановлений), інша публічна наруга над ним або над прапором (гербом) міжнародної організації, якщо це було поєднано з порушенням громадського порядку і супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, можуть бути кваліфіковані за ст. 296.

3. З об'єктивної сторони злочини, передбачені частинами 1 і 2 ст. 338, полягають у публічній нарузі.

Способами наруги можуть бути знищення чи пошкодження прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування, нанесення на прапор образливих написів, зле шаржування герба чи гімну тощо.

Наруга над державними символами тягне відповідальність за ст. 338 лише у разі, якщо вона була публічною (спрямованою на публіку). При цьому винна особа може, скажімо, розмалювати прапор як у присутності інших людей, так і без їх присутності, але з наступним винесенням такого прапора на людські очі.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення описаних у ст. 338 дій.

Імітація зображення Державного Герба України, Державного Прапора України та звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав у рекламній діяльності не тягне відповідальності за ст. 338, але створює підстави для притягнення суб'єктів підприємницької діяльності до фінансової відповідальності.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Публічна наруга над державними символами, вчинена з хуліганських мотивів, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених частинами 1 або 2 ст. 338 і ст. 296.

* * *

Конституція України (статті 8, 20).

Закон України "Про рекламу" від 3 липня 1996 р. (статті 8, 27).

Закон України "Про Автономну Республіку Крим" від 17 березня 1995 р. (ст. 7).

Закон України "Про Державний Гімн України" від 6 березня 2003 р.

Постанова Верховної Ради України "Про Державний Прапор України" від 28 січня 1992 р.

Постанова Верховної Ради України "Про Державний Герб України" від 19 лютого 1992 р.

Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджене Указом Президента України N 198/93 від 10 червня 1993 р. (пункти 7, 22).

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 3 від 28 червня 1991 р. "Про судову практику в справах про хуліганство" (п. 11).