Бюджетний кодекс України (БК України). Науково-практичний коментар.

1. Надходження та витрати бюджету Автономної Республіки Крим і бюджетів міст Києва та Севастополя формуються в порядку, встановленому цим Кодексом, з урахуванням Закону України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим", Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" та закону, що визначає особливий статус міста Севастополя. При цьому:

1) склад видатків та кредитування бюджетів міст Києва та Севастополя визначається відповідно до статей 88 - 91 цього Кодексу;

2) фінансові нормативи бюджетної забезпеченості, що застосовуються для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів для бюджетів міст Києва та Севастополя, визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості для обласних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення з урахуванням особливостей їх статусу.

2. До доходів загального фонду місцевих бюджетів належать доходи, визначені статтями 64 - 66 і частиною першою статті 69 цього Кодексу, та трансферти місцевим бюджетам (крім субвенцій, визначених частиною другою статті 69 та частиною першою статті 71 цього Кодексу).

Якщо законом встановлено новий вид доходу місцевих бюджетів, його зарахування визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу.

3. Визначені статтями 64 і 69 цього Кодексу податки і збори (обов'язкові платежі), що сплачують підприємства, які здійснюють свою діяльність у зоні відчуження та у зоні безумовного (обов'язкового) відселення (якщо на таких територіях не сформовано органи місцевого самоврядування), зараховуються до районного бюджету в частинах, визначених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами для районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування.

4. Бюджети об'єднань територіальних громад, що створюються згідно із законом, формуються відповідно до цього Кодексу з урахуванням таких особливостей:

1) доходи цих бюджетів визначаються відповідно до статті 64, частини другої статті 65 та статті 69 цього Кодексу;

2) видатки та кредитування цих бюджетів визначаються відповідно до статей 88, 89 і 91 цього Кодексу;

3) відносини між цими бюджетами та державним бюджетом визначаються відповідно до статей 97, 98, 100 і 108 цього Кодексу;

4) місцеві запозичення здійснюються відповідно до статей 16 і 74 цього Кодексу.

Положення цієї частини статті застосовуються з урахуванням пункту 6 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу.

Коментар:

1. Бюджет Автономної Республіки Крим, бюджети міст Києва та Севастополя є місцевими бюджетами. Однак склад надходжень та витрат цих бюджетів, порядок формування їх дохідної частини та здійснення видатків має певні особливості в порівнянні з режимом формування інших видів місцевих бюджетів. Це є наслідком дії законів, які відповідно до Конституції України визначають особливий статус Автономної Республіки Крим та міста Києва. Що стосується міста Севастополя, то закон, який би визначав його особливий статус, на сьогодні ще не прийнято. В зв'язку з цим при формуванні бюджету міста Севастополя слід виходити, по-перше, із загальних вимог щодо формування будь-якого місцевого бюджету, а по-друге, з положень пунктів 1 та 2 коментованої статті Бюджетного кодексу України.

Особливості формування бюджету Автономної Республіки Крим визначаються за Законом України від 23 грудня 1998 року "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим". Відповідно до підпунктів 13 та 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим до повноважень Автономної Республіки Крим належить:

- складання, затвердження, виконання бюджету Автономної Республіки Крим;

- зарахування відповідно до Конституції України і законів України до бюджету Автономної Республіки Крим податків та зборів, які збираються на території Автономної Республіки Крим, за винятком місцевих, з подальшою передачею до Державного бюджету України коштів для загальнодержавних витрат;

- встановлення згідно із законодавством України доходів, які формують бюджет Автономної Республіки Крим, забезпечення його виконання, проведення експериментів у сфері оподаткування, встановлення місцевих податків та зборів, а також патентування окремих видів діяльності, здійснення інших, передбачених законами України, повноважень у сфері бюджету і оподаткування.

Фінансова самостійність Автономної Республіки Крим гарантується закріпленням законами України за дохідною частиною бюджету Автономної Республіки Крим на стабільній основі загальнодержавних податків і зборів, які зараховуються в повному обсязі до бюджету Автономної Республіки Крим і є достатніми для здійснення повноважень Автономної Республіки Крим та забезпечення життєвого рівня громадян і населення в цілому не нижче соціальних стандартів і потреб, що визначаються законами України.

Міжбюджетні відносини Державного бюджету України і бюджету Автономної Республіки Крим, що регулюють розподіл і перерозподіл бюджетних коштів для збалансування бюджету Автономної Республіки Крим на рівні, необхідному для забезпечення і здійснення повноважень Автономної Республіки Крим, а також життєвого рівня населення не нижче соціальних стандартів і потреб, визначаються відповідно до законів України.

Викладені вище положення Закону України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" свого часу були предметом розгляду в Конституційному Суді України. На думку суб'єкта права на конституційне подання (50 народних депутатів), не відповідають Основному Закону України положення підпунктів 13, 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим, а саме: віданню Автономної Республіки Крим підлягає "зарахування ... до бюджету Автономної Республіки Крим податків та зборів, які збираються на території Автономної Республіки Крим ... з подальшою передачею до Державного бюджету України ..." і "які зараховуються в повному обсязі до бюджету Автономної Республіки Крим..." та "проведення експериментів у сфері оподаткування". Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорювані суб'єктом права на конституційне подання положення підпункту 13, підпункту 14 пункту 1 статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим не суперечать Основному Закону України.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Конституції Автономної Республіки Крим та Закону України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" (справа про Конституцію Автономної Республіки Крим) від 16 січня 2003 року N 1-рп/2003 були визнані такими, що відповідають Конституції України (конституційними), положення статей 1, 2 Закону України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим" у частині затвердження зазначених положень Конституції Автономної Республіки Крим.

Тобто, основна відмінність у формуванні бюджету АРК полягає в тому, що всі податки і збори, як загальнодержавні, так і місцеві, що сплачуються на території АРК, зараховуються в повному обсязі до бюджету АРК з подальшою передачею частини з них до Державного бюджету України.

Особливості формування бюджету міста Києва визначені в статті 19 Закону України від 15 січня 1999 року N 401-XIV "Про столицю України - місто-герой Київ".

Законодавець встановлює, що держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування міста Києва столичних функцій. Кошти, необхідні для здійснення цих функцій, щороку передбачаються в Законі про Державний бюджет України.

Рішення органів державної влади, які тягнуть за собою додаткові видатки органів місцевого самоврядування міста Києва, повинні обов'язково супроводжуватися передачею їм необхідних для цього матеріальних та фінансових ресурсів. Зазначені рішення виконуються органами місцевого самоврядування міста Києва в межах переданих матеріальних та фінансових ресурсів.

Доходи міського бюджету та бюджетів районів у місті Києві формуються за рахунок власних та закріплених доходів, 100-відсоткового відрахування податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, а також субвенцій з Державного бюджету України на виконання столичних функцій, але не менш як 50 відсотків від суми податків, зборів (обов'язкових платежів), які справляються на території міста Києва.

Законодавець не допускає при затвердженні Державного бюджету України на відповідний рік здійснювати передачу коштів з бюджету міста Києва до Державного бюджету України у вигляді перевищення доходів над видатками та інших внесків.

За рішенням Київської міської ради до бюджетів районів міста можуть передаватися кошти для фінансування заходів, пов'язаних зі здійсненням містом столичних функцій.

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування за рахунок бюджету міста та районів.

Нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів, розмір субвенцій, дотацій, а також інші бюджетні показники взаємовідносин Державного бюджету України і бюджету міста Києва мають бути стабільними і уточнюватися лише при зміні податкового законодавства України або за поданням Київської міської ради. Бюджетні показники взаємовідносин районного у місті Києві бюджету та бюджету міста Києва затверджуються Київською міською радою після затвердження показників бюджету міста Києва у Державному бюджеті України і уточнюються при зміні податкового законодавства України або за поданням районної у місті Києві ради.

В бюджеті міста Києва окремо передбачаються кошти на фінансування витрат бюджетних установ та організацій за послуги, які надаються підприємствами життєзабезпечення міста.

Формування видаткової частини бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів міст Києва і Севастополя здійснюється із урахуванням двох обставин: 1) враховуються особливості покриття витрат за рахунок коштів цих бюджетів, виходячи із вимог законів, що визначають особливий статус цих суб'єктів; 2) з цих бюджетів передбачено здійснення видатків і кредитування відповідно до статей 88 - 91 Бюджетного кодексу України. Зазначені статті визначають перелік видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (ст. 88 БК); видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (ст. 89 БК); видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (ст. 90 БК); та видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Згідно пункту 2 частини 1 коментованої статті, фінансові нормативи бюджетної забезпеченості, що застосовуються для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів для бюджетів міст Києва та Севастополя, визначаються на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості для обласних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення з урахуванням особливостей їх статусу. Розрахунок фінансових нормативів здійснюється відповідно до положень, закріплених в статтях 94 та 95 Бюджетного кодексу України.

В пункті 50 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається як гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості лежать в основі розрахунків показника обсягу видатків і кредитування загального фонду бюджету місцевого самоврядування, що враховуються під час визначення міжбюджетних трансфертів. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм, на кількість населення чи споживачів гарантованих послуг тощо.

Загальний обсяг фінансових ресурсів за кожним видом видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, розраховується на підставі державних соціальних стандартів і нормативів, які встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами. При розрахунку фінансового нормативу бюджетної забезпеченості може передбачатися обсяг нерозподілених видатків, який об'єднує види видатків на ті повноваження, встановлення нормативів за якими є недоцільним.

Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для бюджетів Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва та Севастополя (як, власне, і для інших місцевих бюджетів) коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг залежно від: 1) кількості населення та споживачів гарантованих послуг; 2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя. Такі коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2. Частина 2 коментованої статті БК передбачає режим зарахування в дохідну частину місцевих бюджетів доходів, не передбачених Бюджетним кодексом. Так, якщо на будь-якій стадії бюджетного процесу законом України буде встановлено новий вид доходу місцевих бюджетів, його зарахування визначатиметься законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу. Внесення змін до рішення про відповідний місцевий бюджет при цьому не вимагається.

3. Частина 3 коментованої статті Бюджетного кодексу встановила особливості зарахування надходжень у дохідну частину відповідних місцевих бюджетів, джерелом яких є податки і збори (обов'язкові платежі), що сплачують підприємства, які здійснюють свою діяльність у зоні відчуження та у зоні безумовного (обов'язкового) відселення.

Коментованою нормою встановлено, що за умови, якщо на територіях, які знаходяться у зоні відчуження та у зоні безумовного (обов'язкового) відселення населення, сформовано органи місцевого самоврядування, податки і збори (обов'язкові платежі), що сплачують підприємства, які здійснюють свою діяльність на цих територіях, спрямовуються до районного бюджету в частинах, визначених Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами для районних бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування.

4. Частина 4 коментованої статті БК визначає особливості формування бюджетів об'єднань територіальних громад. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" об'єднуватися в одну мають право територіальні громади сіл.

Доходи бюджетів таких об'єднань територіальних громад визначаються відповідно до статті 64 (встановлює перелік доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів), частини другої статті 65 (встановлює нормативи відрахувань податку з доходів фізичних осіб до доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) та статті 69 (визначає перелік доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, тобто спрямовуються на покриття витрат з реалізації власних повноважень) БК України.

Видатки та кредитування бюджетів об'єднань територіальних громад визначаються відповідно до статей 88 (встановлює перелік видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів), 89 (встановлює перелік видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, тобто спрямовуються на покриття витрат з реалізації делегованих повноважень) і 91 (встановлює перелік видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів) БК України.

Відносини між бюджетами об'єднань територіальних громад та державним бюджетом визначаються відповідно до статей 97 (встановлює перелік трансфертів, що можуть надаватися з Державного бюджету України місцевим бюджетам), 98 (встановлює дотацію вирівнювання для бюджетів, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти), 100 (визначає обсяг коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти) і 108 (встановлює порядок перерахування міжбюджетних трансфертів) цього Кодексу.

Місцеві запозичення для бюджетів об'єднань територіальних громад здійснюються в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для запозичень інших місцевих бюджетів, особливості здійснення яких визначені статтями 16 і 74 Бюджетного кодексу (див. коментар до ст. ст. 16, 74 БК України).

В коментованій частині статті 67 БК міститься застереження щодо застосування її положень. Так, особливості формування бюджетів об'єднань територіальних громад, викладені вище, повинні враховуватися Кабінетом Міністрів України при підготовці проекту закону України про Державний бюджет України, який після завершення планованої адміністративно-територіальної реформи в частині укрупнення адміністративно-територіальних одиниць та набрання чинності відповідними змінами до законів з питань місцевого самоврядування повинен буде визначати у ньому, окрім іншого, обсяги міжбюджетних трансфертів для бюджетів нових укрупнених адміністративно-територіальних одиниць, що створилися. Визначення обсягів міжбюджетних трансфертів для цих нових адміністративно-територіальних одиниць повинно буде відбуватися з урахуванням особливостей формування бюджетів об'єднань територіальних громад, визначених частиною 4 статті 67 Бюджетного кодексу.