Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.

1. Виробничий кооператив відповідно до його статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування та організацію.

2. Виробничий кооператив реалізує свою продукцію, надає послуги за цінами і тарифами, які встановлюються ним самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством, - за державними цінами і тарифами.

3. Відносини виробничого кооперативу з іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності встановлюються на основі договорів.

4. Доход виробничого кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманого персоналу. Доход спрямовується на сплату податків та інших обов'язкових платежів, на погашення кредитів, покриття збитків, проведення відрахувань у фонди кооперативу, кооперативні виплати, виплату часток доходу на паї тощо.

5. Кооперативні виплати - частина доходу виробничого кооперативу, що розподіляється між членами кооперативу з урахуванням їх трудової та іншої участі в діяльності кооперативу. Нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюються за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування його фондів. За рішенням загальних зборів членів кооперативу виплата часток доходу на паї може здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами тощо.

6. Порядок використання доходу виробничого кооперативу визначається статутом кооперативу відповідно до закону.

7. Виробничий кооператив самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до закону. Порядок використання коштів кооперативу в іноземній валюті встановлюється законом та статутом кооперативу.

8. Майнові відносини члена виробничого кооперативу з кооперативом у разі припинення членства в кооперативі та щодо переходу паю регулюються цивільним законодавством.

Коментар:

1. Виробничий кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування. Кооперативи самостійно розробляють програми і плани економічного та соціального розвитку, розглядають і затверджують їх на загальних зборах членів кооперативу. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом (див. коментар до ч. 2 ст. 95 ГК України).

Кооператив має право відкривати свої філії, відділення, представництва без створення юридичної особи.

Виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Оподаткування, облік і звітність в виробничому кооперативі здійснюються у порядку, передбаченому законодавством.

2. Виробничий кооператив реалізує свою продукцію, надає послуги за цінами і тарифами, які встановлюються ним самостійно або на договірній основі (вільні ціни), а у випадках, передбачених законодавством, - за державними цінами і тарифами.

Відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90 р. вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Відповідно до Закону державне регулювання цін і тарифів може здійснюватися шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів (див. додатково коментар до ст. 189, 190, 191, 192 ГК України).

3. Частина 3 коментованої статті встановлює договірну основу виникнення відносин виробничого кооперативу з іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності. В силу принципу свободи договору майнові права та майнові обов'язки виробничих кооперативів, як і решти суб'єктів господарювання, можуть виникати як з угод, прямо передбачених законом, так і з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, з урахуванням вимог Цивільного та Господарського кодексів України, інших актів цивільного та господарського законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

4. Доход виробничого кооперативу формується з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці найманих працівників. Доход спрямовується на сплату податків та інших обов'язкових платежів, на погашення кредитів, покриття збитків, проведення відрахувань у фонди кооперативу, на кооперативні виплати, виплату часток доходу на паї тощо.

5. Кооперативні виплати - частина доходу виробничого кооперативу, що розподіляється між членами кооперативу з урахуванням їх трудової та іншої участі в діяльності кооперативу. Нарахування і виплата часток доходу на паї здійснюються за підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні кооперативу з урахуванням необхідності формування його фондів. Фінансовий рік виробничого кооперативу співпадає з календарним роком.

За рішенням загальних зборів членів кооперативу, виплата часток доходу на паї може здійснюватися у грошовій формі, товарами, цінними паперами тощо. Відповідно до ст. 26 Закону України "Про кооперацію" встановлено обмеження виплат на паї, загальна сума яких не може перевищувати 20 відсотків доходу, визначеного до розподілу. Тією ж статтею визначено, що кооперативні виплати та виплати на паї не належать до оплати праці.

6. Порядок використання доходу виробничого кооперативу визначається статутом кооперативу відповідно до закону.

7. Виробничий кооператив самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України, іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, зокрема в загальному для підприємств порядку, визначеному ст. 68 та розд. VII ГК України.

Порядок використання коштів виробничого кооперативу в іноземній валюті встановлюється валютним законодавством та статутом кооперативу.

8. Майнові відносини члена виробничого кооперативу з кооперативом у разі припинення членства в ньому та щодо переходу паю регулюються цивільним законодавством, зокрема ст. 166 ЦК України. Вказаною статтею також передбачений порядок звернення стягнення на пай члена виробничого кооперативу за його власними зобов'язаннями, який допускається лише в разі недостатності у нього іншого майна і визначається статутом кооперативу і законом.

У разі звернення заставодержателем стягнення на пай члена виробничого кооперативу, що переданий у заставу, застосовуються положення ч. 3 ст. 166 ЦК України щодо переважного права інших членів кооперативу на купівлю такого паю (його частини).

Додатково щодо порядку і майнових наслідків припинення членства у виробничому кооперативі (див. коментар до ч. 5 ст. 98 ГК України).