Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.

Стаття 196. Виконання господарських зобов'язань, у яких беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів

1. У разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням.

2. У разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Коментар:

1. Коли суб'єктами зобов'язання є тільки дві особи, то одна з них, яка є кредитором, може вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі тільки від тієї особи, яка виступає як боржник. Однак сторони в зобов'язанні (кредитор та/або боржник) можуть бути представлені і декількома особами. У таких випадках йдеться про множинність осіб у зобов'язанні, яка може мати місце як на одній стороні, так і на кожній із сторін зобов'язання. Залежно від цього розрізняють активну, пасивну і змішану множинність осіб у зобов'язанні.

Активна множинність має місце у випадку, якщо на стороні кредитора бере участь декілька осіб при одному боржнику, які мають право вимагати від боржника здійснення дії, передбаченої зобов'язанням.

Якщо множинність осіб існує на стороні боржника, а на стороні кредитора бере участь тільки одна особа, має місце пасивна множинність. У цьому випадку кредитор має право вимагати виконання від усіх співборжників, що беруть участь у зобов'язанні.

При участі в зобов'язанні одночасно декількох боржників і кредиторів має місце змішана множинність, яка може виникати як при множинності учасників на одній стороні у взаємних зобов'язаннях, так і за участю декількох кредиторів та боржників в односторонніх зобов'язаннях.

Залежно від обсягу прав та обов'язків розрізняють часткові, солідарні та субсидіарні зобов'язання.

У частині 1 коментованої статті закріплений порядок виконання часткових зобов'язань із множинністю осіб. Згідно з цим порядком у разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням.

Дещо інше загальне правило закріплено в ст. 540 ЦК України, яка також присвячена виконанню часткового обов'язку при множинності осіб у зобов'язанні. Відповідно до вказаної норми, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Отже, якщо самим господарським зобов'язанням не визначено обсяг прав та обов'язків сторін у зобов'язанні, вважається, що його сторони, за загальним правилом, наділені ними в рівних частках.

2. Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Особливістю солідарного зобов'язання є те, що виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку тому із них, хто у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає у рівній частці на всіх солідарних боржників. Відносини за взаємними розрахунками між боржниками після того, як один із них виконав солідарний обов'язок, також мають зобов'язальний характер і називаються регресними зобов'язаннями, за якими кредитор (регредієнт) зобов'язаний перед третьою особою до виконання, вправі віднести його повністю або частково за рахунок боржника (регресата), дія чи бездіяльність якого обумовили залучення кредитора до такого виконання. Характерними ознаками регресного зобов'язання є:

- його похідний характер щодо основного зобов'язання;

- належність хоча б одного або всіх його учасників до суб'єктів основного зобов'язання;

- виконання одним із суб'єктів основного зобов'язання або навіть саме його виникнення обумовлюється дією чи бездіяльністю осіб, з якими внаслідок цього і встановлюється регресне зобов'язання.

У разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред'явити боржникові вимогу у повному обсязі. До пред'явлення вимоги одним із солідарних кредиторів боржник має право виконати свій обов'язок будь-кому із них на свій розсуд. Боржник не має права висувати проти вимоги одного із солідарних кредиторів заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах боржника з іншими солідарними кредиторами, в яких цей кредитор не бере участі. Виконання боржником свого обов'язку одному із солідарних кредиторів у повному обсязі звільняє боржника від виконання решті солідарних кредиторів. Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частці, якщо інше не встановлено договором між ними.

Відповідно до ч. 2 коментованої статті при солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.