Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 234. Обов'язок боржника, який сплатив штрафні санкції, виконати зобов'язання в натурі
1. Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених у частині третій статті 193 цього Кодексу.
Коментар:
1. Коментована стаття містить припис, за яким боржник зобов'язаний виконати зобов'язання в натурі, навіть якщо він уже сплатив штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Тобто законодавець зазначає, що боржник не звільняється від виконання свого зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених у ч. 3 ст. 193 ГК України.
У нормі коментованої статті простежується принцип виконання господарського зобов'язання належним чином, закріплений у ст. 193 ГК України.
Поняття належного виконання зобов'язання охоплює також урахування кожною стороною інтересів іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Єдність інтересів управненої і зобов'язаної сторін у господарському зобов'язанні обумовлена підпорядкованістю їх меті досягнення єдиного економічного результату - належного виконання зобов'язання.
Фактично, коментована стаття конкретизує положення ч. 3 ст. 193 ГК України, за якою застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором або управлена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Частина 4 ст. 193 ГК України передбачає, що управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або не випливає зі змісту зобов'язання.
За загальним правилом, виконання зобов'язання частинами не вважається належним його виконанням, і управнена сторона на свій розсуд вирішує приймати чи не приймати таке виконання. Обов'язок управненої сторони приймати виконання зобов'язання частинами може бути передбачений законом, іншими нормативно-правовими актами чи договором або випливати зі змісту зобов'язання (поквартальний, як правило, розподіл виробленої продукції відповідно до угоди між її сторонами - державою та інвестором згідно з Законом України "Про угоди про розподіл продукції"; поставка товарів окремими партіями згідно з договором у погоджені сторонами терміни; оплата виконаних ремонтних робіт з розстрочкою відповідно до договору тощо).