Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.
Стаття 318. Договір підряду на капітальне будівництво
1. За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
2. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
3. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.
4. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.
5. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Коментар:
1. У частині 1 ст. 318 ГК України міститься визначення договору підряду на капітальне будівництво та певні загальні положення стосовно сторін договору та їхніх зобов'язань.
Сторонами договору виступають замовник та підрядник. Замовником можуть бути суб'єкти господарювання відповідно до ст. 55 ГК України, а саме:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Підрядник - суб'єкти господарювання: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ст. 55 ГК України). Для виконання окремих видів робіт з будівництва чи інших будівельних робіт у встановлених законом випадках підрядником може бути особа, яка має спеціальний дозвіл - ліцензію. Види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлені ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. Зокрема, за пп. 59 та 69 вищевказаної статті Закону підрядники за договором будівельного підряду повинні мати ліцензії на проведення такого роду робіт, як: проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем; розроблення проектів та проведення робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток. Крім того, поряд з ліцензією при виконанні певного виду робіт підряднику відповідно до законодавства України необхідно пройти сертифікацію чи атестацію (Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.99 р., Закон України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.96 р., постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця" від 06.04.98 р. тощо). У зв'язку з цим, як правило, більшість підрядників є юридичними особами будь-якої форми власності та фізичними особами - підприємцями.
Договір підряду в капітальному будівництві - двосторонній, консенсуальний, оплатний. Виходячи з ч. 5 коментованої статті форма даного виду договору є простою письмовою. Проста письмова може застосовуватися у випадках, передбачених ст. 208 ЦК України, нотаріально посвідчена може бути обов'язковою, якщо тільки така форма прямо передбачена домовленістю сторін (ст. 209 ЦК України).
Ні глава 33 "Капітальне будівництво" ГК України, ні загальні норми § 1 "Загальні положення про підряд" гл. 61 ЦК України не містять вказівки на нотаріально посвідчену форму договору такого виду.
Істотними умовами договору підряду в капітальному будівництві є: найменування сторін; місце і дата укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
У договорі підряду на капітальне будівництво застосовуються загальні строки для договорів підряду, тобто як загальний термін виконання робіт, так і терміни виконання окремих етапів.
Для замовника важливим є виконання роботи не у будь-який час взагалі, а в певний строк. Строк виконання роботи, як правило, встановлюється за погодженням сторін у договорі і полягає у визначенні терміну початку та закінчення робіт. Проміжок між цими термінами і є строком виконання робіт. На практиці у підрядних роботах з капітального будівництва встановлюються проміжні строки на виконання окремих етапів робіт. Вони не є обов'язковими, але дозволяють більш чітко організувати хід, забезпечити якість робіт, умови постачання матеріалів, устаткування, а також контролювати та поетапно прийняти їх. У підрядних договорах капітального будівництва невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, де визначають дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором.
Початкові та кінцеві строки обумовлюються суб'єктивними та об'єктивними факторами. У першому випадку враховуються позиції контрагентів, де замовник має інтерес отримати результати робіт в найкоротший чітко визначений термін, а підрядник визначає його відповідно до власних можливостей виконання робіт (кількості робітників, наявності устаткування, забезпечення якості та безпеки робіт, інше). Об'єктивні фактори, що мають вплив на визначення строків, полягають у необхідності отримання узгоджень, дозволів, у вимогах технології та виробничих інструкцій, якостей матеріалу та специфіки засобів, можливостях фінансування, погоджених умовах. Строк початку робіт може визначатися календарною датою, терміном від дати підписання договору, отримання дозволів, передачі проектної документації, перерахування авансу, відкриття фінансування, надання матеріалу. Строк закінчення робіт також може встановлюватися конкретною календарною датою або терміном від дати укладання договору, початку робіт, отримання матеріалу, авансу та ін. Про початок та закінчення виконання робіт сторони можуть укладати відповідний акт.
Зміна строків виконання робіт можлива тільки за погодженням сторін. Терміни початку, закінчення робіт та проміжні строки можуть переглядатися за наявності обставин:
а) непереборної сили;
б) у разі істотного порушення умов договору, іншою стороною (затримка з перерахуванням авансу, несвоєчасне надання матеріалу, устаткування, будівельного майданчику, речі для переробки або ремонту);
в) у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору (введення додаткових узгоджувальних процедур, відсутність державного фінансування, затримка з наданням дозволів на початок робіт державними органами). Доцільно конкретно визначити і форс-мажорні обставини та порядок перенесення строків виконання роботи у зв'язку з їх дією.
У підрядних договорах, коли до виконання робіт залучаються субпідрядники або декілька підрядників, повинні узгоджуватися терміни виконання робіт між усіма суб'єктами, для чого доцільно складати комплексний графік, де визначати послідовність і строки виконання обов'язків кожної із сторін.
Якщо сторони не визначать у договорі підряду на капітальне будівництво строків виконання роботи, вони можуть встановити його згідно з приписами ч. 2 ст. 846 ЦК України: замовник має право вимагати, а підрядник зобов'язаний виконати роботу в розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Таким чином, виходячи з принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України) сторони самостійно вправі встановлювати строк будівництва.
Ціна договору визначається згідно з кошторисом (див. коментар до ст. 321 ГК України).
2. Частина 2 коментованої статті встановлює, що договір підряду відповідно до коментованої статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; на будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; на виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів. Вказане положення погоджується з предметом договорів підряду у капітальному будівництві. Крім того, в цій нормі міститься диспозитивне зобов'язання щодо покладення повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
3. Частиною 3 коментованої статті встановлено загальне правило щодо покладення на підрядника забезпечення будівництва. Під таким забезпеченням будівництва розуміється надання всіх необхідних матеріалів, конструкцій, деталей та устаткування. Проте в силу диспозитивності ч. 1 цієї статті обов'язок щодо надання забезпечення повністю або в якійсь частині може покладатися й на замовника, що повинно бути передбачено в договорі підряду. У договорі підряду також може бути передбачено, що на замовника покладається обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Крім того, покладення обов'язку забезпечення будівництва на замовника може бути передбачено і законодавством, така норма буде імперативною і підлягає обов'язковому виконанню.
Матеріал - це те, з чого що-небудь виготовляють, виробляють, будують. Пункт 2.2 Правил визначення країни походження товару, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30.11.2000 р., визначає види матеріалу: інгредієнти, сировина, складові елементи, частини, які використовуються для виготовлення продукту.
Коментована норма встановлює, що підрядник використовує устаткування, зокрема технологічне, енергетичне, електротехнічне та інше. Під останнім можуть розумітися не тільки знаряддя, механізми, пристрої, устаткування, але й певні спеціальні дії.
Господарюючі суб'єкти використовують для виконання підрядних робіт засоби виробництва, які є:
1) основними фондами (будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий та господарський інвентар, приладдя);
2) оборотними засобами (сировина, паливо, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються);
3) інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів, та інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних коштів (ст. 139 ГК України). Поняття такого іншого майна розкривають Положення (стандарти) бухгалтерського обліку і зокрема N 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92.
Підрядник відповідає за якість наданих ним матеріалів та устаткування. Критерії, яким повинна відповідати якість устаткування та матеріалів, можуть бути визначені підрядним договором, специфікаціями та іншими додатками або законодавством, зокрема у державних стандартах, санітарних, будівельних нормах та правилах. Крім того, підрядник зобов'язаний для виконання підрядних робіт використовувати матеріали та устаткування, які не обтяжені правами третіх осіб. Таке обтяження може полягати в наявності у третіх осіб права власності, застави, сервітуту на матеріали або устаткування, які використовує підрядник.
4. Відповідно до ч. 4 коментованої статті зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню. Така вимога є обов'язковою до виконання сторонами договору підряду на капітальне будівництво. Крім того, кожного року Кабінет Міністрів України приймає постанови про державне замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб (наприклад, постанова КМ України "Про державне замовлення на закупівлю товарів, виконання робіт, надання послуг для державних потреб у 2007 році" від 12.05.2007 р.). Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності (ст. 13 ГК України). Правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів містяться в Положенні про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. N 921 (у редакції постанови КМУ від 19.11.2008 р. N 1017). Метою зазначеного Положення є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.
5. Договір підряду на капітальне будівництво визначається як окремий вид договору підряду, який регулює договірний тип відносин у сфері будівництва об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовки будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва. Положення цього параграфу є спеціальними до загальних правил підряду.