Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.

1. Господарська діяльність на державному кордоні України (судноплавство, користування водними об'єктами для потреб лісосплаву та інші види водокористування, створення гідроспоруд, провадження інших робіт у внутрішніх водах України, користування землею, лісами, об'єктами тваринного світу, ведення геологічних розвідувань та інша господарська діяльність) здійснюється з урахуванням особливостей режиму державного кордону України відповідно до законодавства України та чинних міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

2. Умови здійснення на державному кордоні України господарської діяльності визначаються відповідними органами державної влади України з урахуванням місцевих умов згідно з вимогами закону.

3. У випадках і в порядку, передбачених законом, сполучення через державний кордон України на окремих ділянках за рішенням Кабінету Міністрів України може бути тимчасово обмежено чи припинено або встановлено заходи карантину для людей, тварин, вантажів, насіннєвого, садивного матеріалу та іншої продукції тваринного і рослинного походження, що перетинають державний кордон України.

Коментар:

1. Спеціальному режиму господарювання на державному кордоні України присвячена одна стаття, яка вказує, що така діяльність здійснюється з певними особливостями, передбаченими чинним законодавством, а певні умови її здійснення та обмеження встановлюються компетентними органами.

Спеціальний режим господарювання запроваджується на державному кордоні України, яким є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. Згідно зі ст. 3 Закону України від 04.11.91 р. "Про державний кордон України" державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється:

- на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах;

- на морі - по зовнішній межі територіального моря України;

- на судноплавних річках - по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) - по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з'єднує виходи державного кордону України до берегів озера або іншої водойми. Державний кордон України, що проходить по річці (ручаю), озеру чи іншій водоймі, не переміщується як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік;

- на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах - відповідно до лінії державного кордону України, яка проходила на місцевості до їх заповнення;

- на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), - по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону України на воді.

Державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Спеціальний режим господарювання на державному кордоні встановлюється Законом України від 04.11.91 р. "Про державний кордон України", Господарським кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Зазначений режим запроваджується з метою захисту державного кордону України як невід'ємної частини загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки. Він застосовується до суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність на державному кордоні України, і на відміну від спеціального режиму господарювання, що запроваджується в спеціальних (вільних) економічних зонах, є обмеженим, оскільки його встановлення передбачає ряд обмежень для суб'єктів господарювання щодо здійснення господарської діяльності на державному кордоні України.

Частина 1 ст. 412 ГК передбачає, що господарська діяльність на державному кордоні України здійснюється з урахуванням особливостей режиму державного кордону України, якими є:

1) порядок перетинання державного кордону України;

2) плавання і перебування українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України;

3) заходження іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебування в них;

4) утримання державного кордону України;

5) провадження різних робіт, промислової та іншої діяльності на державному кордоні України.

Іншими актами законодавства України і міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, можуть також визначатися особливості здійснення господарської діяльності на державному кордоні. Так, наприклад, Договір між Україною та Румунією про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань (Договір ратифіковано Законом України від 12.05.2004 р.) встановлює, що дослідницькі та експлуатаційні роботи щодо надр можуть здійснюватися не ближче ніж за 20 метрів до лінії державного кордону, якщо Договірні Сторони не домовляться про інше. Рибальство у прикордонних водах дозволене до лінії державного кордону згідно з внутрішнім законодавством кожної Договірної Сторони за умови заборони використання вибухових, отруйних та інших речовин, які могли б призвести до масового знищення та травмування риби.

Господарська діяльність здійснюються таким чином, щоб забезпечувався належний порядок на державному кордоні України.

2. Компетентними органами України за погодженням з органами Державної прикордонної служби України з урахуванням місцевих умов установлюється порядок здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України. Органи місцевого самоврядування сприяють Державній прикордонній службі України у підтриманні відповідного режиму на державному кордоні.

Наказом Державної митної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України 24.01.2006 р. N 51/49 затверджена Інструкція про порядок розміщення на територіях пунктів пропуску через державний кордон України підприємств, що здійснюють господарську або іншу діяльність, пов'язану із забезпеченням діяльності пунктів пропуску, і підприємств (установ) сфери обслуговування. Ця Інструкція встановлює єдиний порядок розміщення на територіях пунктів пропуску через державний кордон України підприємств, що здійснюють господарську або іншу діяльність, пов'язану із забезпеченням діяльності пунктів пропуску, і підприємств (установ) сфери обслуговування. Для здійснення митної брокерської діяльності та надання банківських послуг, а також для обслуговування громадян під час їх перебування в пунктах пропуску в напрямах громадського харчування, медичного обслуговування, надання санітарно-гігієнічних, юридичних, послуг зв'язку та інших послуг підприємство повинно отримати відповідний дозвіл. Такий дозвіл називається в Інструкції Рішенням, яке видається Державною митною службою України та Адміністрацією Державної прикордонної служби України на строк до одного року й може бути продовжено на такий самий строк на підставі заяви підприємства. Підприємство, що отримало таке Рішення, розміщується поза межами зон прикордонного й митного контролю пунктів пропуску. У разі порушення підприємством законодавства України з питань митної справи й охорони державного кордону начальник митного органу або органу охорони державного кордону надсилає на адресу цього підприємства письмове попередження про те, що в разі невжиття в тижневий строк заходів для припинення таких порушень Рішення буде достроково скасовано.

3. Частина 3 ст. 412 Кодексу вказує на обмеження, які можуть вводитись рішенням Кабінету Міністрів України на державному кордоні України. Згідно з чинним законодавством України тимчасове обмеження чи припинення, або встановлення заходів карантину для людей, тварин, вантажів, насіннєвого, садивного матеріалу та іншої продукції тваринного і рослинного походження, що перетинають державний кордон України, може запроваджуватися в разі загрози поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб на території України або іноземної держави.