Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.

Стаття 45. Організаційні форми підприємництва

1. Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

2. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.

3. Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

Коментар:

1. Частина 1 даної статті надає право здійснювати підприємницьку діяльність у будь-якій організаційно-правовій формі, передбаченій законом. Відповідно до ст. 83 Цивільного кодексу юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Так, зокрема, Господарський кодекс передбачає такі організаційно-правові форми підприємництва: підприємство (приватне, державне, казенне, орендне, підприємство з іноземними інвестиціями тощо), господарські товариства (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства), об'єднання підприємств тощо.

2. Законодавством встановлюються відповідні загальні вимоги щодо порядку створення, державної реєстрації, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва, які передбачені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та іншими нормативно-правовими актами. Крім того, для деяких організаційно-правових форм підприємництва передбачені особливості їх створення, реєстрації, реорганізації та ліквідації. Так, наприклад, Законом України "Про банки і банківську діяльність" такі особливості передбачені для банківських установ, Законом України "Про страхування" - для страхових організацій, Законом України "Про товарну біржу" - для товарних бірж тощо.

3. Залежно від мети здійснення Господарський кодекс розмежовує господарську комерційну діяльність (підприємництво) та некомерційну господарську діяльність. Остання спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети отримання прибутку (див. коментар до ст. 52). Проте, незважаючи на це, суб'єкти некомерційної господарської діяльності для задоволення своїх потреб мають право займатися підприємницькою діяльністю. У такому випадку, як визначає ч. 3 коментованої статті, на цих суб'єктів поширюються вимоги законодавства про підприємництво саме на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.