Господарський кодекс України (ГК України). Науково-практичний коментар.

1. Підприємницька діяльність припиняється:

з власної ініціативи підприємця;

у разі закінчення строку дії ліцензії;

у разі припинення існування підприємця;

на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

2. Порядок припинення діяльності підприємця встановлюється законом відповідно до вимог цього Кодексу.

Коментар:

1. Коментована стаття визначає підстави, за якими припиняється підприємницька діяльність. При цьому необхідно мати на увазі, що дана стаття стосується лише фактичного припинення підприємницької діяльності, а не загалом діяльності відповідного суб'єкта, як це, зокрема, передбачено ст. 60 Кодексу. Так, однією з підстав припинення підприємницької діяльності є волевиявлення підприємця, тобто його власна ініціатива, що може бути пов'язана як з неотриманням очікуваного прибутку, так і мати інше підґрунтя. У будь-якому випадку законодавець надає можливість підприємцю самостійно визначитися щодо необхідності подальшого здійснення ним підприємницької діяльності.

Відповідно до законодавства, а саме Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", для певних видів підприємницької діяльності необхідно отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) (див. коментар до ст. 14). Тобто здійснення такої діяльності без ліцензії не дозволяється. У цьому випадку, якщо строк дії ліцензії закінчився, а підприємець не отримав нової ліцензії, або у випадку відмови в її видачі з підстав, що визначені законодавством, підприємець позбавляється права на здійснення підприємницької діяльності.

Безпосереднє здійснення підприємницької діяльності нерозривно пов'язане з особою, що її здійснює (фізичною або юридичною). Таким чином, у випадку смерті фізичної особи-підприємця або у випадку ліквідації юридичної особи передбачається автоматичне припинення її підприємницької діяльності.

Підприємницька діяльність може бути припинена і в примусовому порядку, а саме на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством. Наприклад, підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду про визнання підприємця банкрутом (гл. 23 Кодексу) або в разі скасування державної реєстрації підприємця внаслідок здійснення ним діяльності, що суперечить закону або установчим документам (див. коментар до ст. 247). Діяльність підприємця також може бути припинена на підставі рішення суду за поданням контролюючих органів у випадку порушення ним вимог законодавства (податкового, земельного тощо).

2. Частина 2 коментованої статті містить загальне правило, зміст якого полягає в тому, що залежно від підстави законодавством встановлюється відповідний порядок припинення підприємницької діяльності. Наприклад, згаданим розд. 23 Кодексу визначається порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом, що і тягне за собою припинення підприємницької діяльності.